Андрейко Ілля Степанович

Андрейко Ілля Степанович
Народився	15 липня 1918(1918-07-15)  Пономаревський район, Росія
Помер	16 лютого 1960(1960-02-16) (41 рік)
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	українці[1]
Діяльність	офіцер
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	старший лейтенант, капітан, майор і підполковник
Партія	ВКП(б)[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Андрейко Ілля Степанович (15 липня 1918—16 лютого 1960) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (23 жовтня 1943).

Народився в 1918 році в с. Гаврилівка Пономарівського району Оренбурзької області. Закінчив школу ФЗУ м. Магнітогорська (після Професійне училище № 97). Працював слюсарем-ремонтником кисневого цеху ММК. Навчався на вечірньому відділенні індустріального технікуму.

У 1942 році призваний в Червону армію. На передовій з серпня 1942 року. Воював на Сталінградському і Воронезькому фронтах. Гвардії старший лейтенант, командир стрілецької роти 198-го гвардійського стрілецького полку 68-ї гвардійської стрілецької дивізії. Член КПРС з 1943 року.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 23 жовтня 1943 року. Після війни продовжував службу в лавах Радянської Армії. Загинув в 1960 році в автомобільній катастрофі.

Похований в Одесі на Другому християнському кладовиищі.

• Андрейко Ілля Степанович (рос.). // Сайт «Герои страны».

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.