Андреєв Кирило Дементійович

Андреєв Кирило Дементійович
Народився	7 липня 1901(1901-07-07) або 7 (20) липня 1901[1]  Базлик, Белебейський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер	2 січня 1972(1972-01-02)[1] (70 років)  Біжбуляк, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Російська імперія
Національність	Чуваші[2]
Діяльність	офіцер, військовослужбовець
Учасник	Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна[3]
Посада	директор школи[d]
Військове звання	старший сержант і лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди

Кирило Дементійович Андрєєв (1901—1972) — учасник Другої світової війни, парторг батальйону 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, Герой Радянського Союзу, старший сержант.

Член ВКП(б)/КПРС з 1941 року.

Кирило Андрєєв народився в селі Базлик (нині Біжбуляцький район).

Юний селянин був натхненний ідеями Жовтневої революції і воював з захисниками старого режиму на фронтах Громадянської війни. Але до ВКП(б) вступив лише з початком Другої світової війни — в 1941 році. Після Громадянської працював головою сільгоспартілі «Канаш» Міякинського району, закінчив Белебейське педагогічне училище. З 1928 по 1941 роки вчителював, був директором ряду початкових шкіл Міякинського і Біжбуляцького районів.

В Червону Армію призваний в серпні 1941 року. Закінчив курси політпрацівників і у вересні того ж року опинився в діючій армії. Будучи старшим сержантом, став парторгом батальйону 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» № 1852 Кирилу Дементьевичу Андрєєву присвоєно 29 жовтня 1943 року^[4].

Лейтенант Андрєєв під час війни був поранений, на початку того ж 1945 року звільнений у запас. Повернувся на батьківщину, працював заступником голови Біжбуляцької райради, завідувачем Біжбуляцької районної ощадкаси.

2 січня 1972 року Кирило Дементійович Андреєв помер. Поховали його в селі Біжбуляк.

3 жовтня 1943 року старший сержант Андреєв з групою бійців подолав Дніпро південніше Києва. Перебуваючи в бойових порядках підрозділу, він зі своїми солдатами висунувся на висоту, добре окопався і, відкривши сильний рушнично-кулеметний вогонь, паралізував оборону противника. Тим самим стрілецькі роти отримали можливість підійти до узлісся і закріпитися на ній.

Коли німці атакували наші підрозділи з метою скинути їх з плацдарму, Андреєв першим піднявся в контратаку, закидав фашистів гранатами, надихнув особовий склад батальйону своїм прикладом.

• Медаль «Золота Зірка» (29.10.1943)
• Орден Леніна (29.10.1943)
• Медаль «За відвагу» (17.08.1943)^[5]

На будівлі Белебеєвського педагогічного коледжу (м. Белебей, вул. Пролетарська, 41) встановлена меморіальна дошка випускникам-Героям: Андрєєву К. Д., Васильєву П. Е., Тарасенку В. Ф., Кузнєцову А. П.

• Андреєв Кирило Дементійович (рос.). // Сайт «Герои страны».
• Николай Ермоленко. Сегодня — 105 лет со дня рождения Героя Советского Союза Кирилла Андреева. ОАО ИА «Башинформ» (7 июля 2006 года). (рос.)
• Чувашская энциклопедия [Архівовано 6 березня 2018 у Wayback Machine.]