Андреєв Юрій Вікторович

Андреєв Юрій Вікторович
Народився	3 березня 1937(1937-03-03)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер	17 лютого 1998(1998-02-17) (60 років)  Санкт-Петербург, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	історик
Alma mater	Інститут історії Санкт-Петербурзького державного університетуd
Галузь	історія і антикознавство
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Посада	професор
Вчене звання	професор археології
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Колобова К. М.

Ю́рій Вікторович Андре́єв (3 березня 1937, Ленінград — 17 лютого 1998, Санкт-Петербург) — радянський й російський історик-антикознавець, доктор історичних наук (1979), професор Санкт-Петербурського університету, автор понад сто наукових робіт з античності, в тому числі низки монографій.

Народився 3 березня 1937 року в Ленінграді. Батько його був старшим науковим співробітником в НДІ постійного току, мати — інженером, спеціалістом із зварювання. Інтереси батьків сприяли захопленню сина історією, музикою та мистецтвом, сформували любов до гуманітарних дисциплін.

У дитинстві Юрій Вікторович разом з матір'ю пережив одну блокадну зиму. Вони були евакуйовані в серпні 1942 році і повернулись в Ленінград в 1944 році.

У 1954 році Андреєв із золотою медаллю закінчив середню школу і поступив на історичний факультет Ленінградського університету, закінчив його в 1959 р.. В 1960—1963 рр. вчився в аспірантурі при згаданому університеті. Відтоді доля Юрія Вікторовича була тісно пов'язана з тим університетом. Де він захистив кандидатську (1967) і докторську (1979) дисертацію, став доцентом й професором (з 1981 р.) на кафедрі історії древньої Греції та Риму, одним із найбільших спеціалістів в області ранньої грецької історії та досвідченим педагогом.

У 1980-ті роки Андреєв увійшов в склад авторського колективу, який випустив тритомну «історію давнього світу». Ця книга витримала ряд видань і вважається одним із найкращих вітчизняних посібників з історії древності. У 1982 році через адміністративні проблеми пішов з Ленінградського університету у Ленінградське відділення (ЛВІА) Інституту археології АН СРСР, де був спочатку старшим науковим співробітником, а з 1986 р. і до кінця життя завідував Групою античної археології.

У лютому 1991 р. Вища атестаційна комісія надала йому звання «професора археології».

Історія Стародавня Греція від епохи ранньої бронзи (початок III тис. до н. е.) до класичної доби (до IV ст. до н. е.).

Тема кандидатської дисертації: «рос. Мужские союзы в дорийских городах-государствах (Спарта и Крит)».

Тема докторської дисертації: «рос. Гомеровское общество. Основные тенденции социально-экономического и политического развития Греции в XI—VIII вв. до н. э.».

Як причинне пояснення давньогрецької культури Андреєв вказував особливості географічного середовища^[1].

• Раннегреческий полис (гомеровский период). Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. — 141 с.
• Андреев Ю. В., Кузищин В. И., Маринович Л. П., Кошеленко Г. А. История Древней Греции. — М.: Высшая школа, 1986. — 382 с. (переизд.: 1996, 2005)
• Островные поселения Эгейского мира в эпоху бронзы [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1989. — 231 с.
• Поэзия мифа и проза истории. — Л.: Лениздат, 1990. — 223 с.
• Эгейский мир: природная среда и ритмы культурогенеза (Материалы к конф. «Древ. мир: проблемы экологии», 18—20 сент. 1995 г., Москва). — М., 1995. — 25 с.
• Цена свободы и гармонии: Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации [Архівовано 3 листопада 2011 у Wayback Machine.]. — СПб.: Гос. Эрмитаж; Алетейя, 1998. — 431 с. (Серия «Античная библиотека»)
• От Евразии к Европе: Крит и Эгейский мир в эпоху бронзы и раннего железа (III — нач. I тысячелетия до н. э.). — СПб.: Дмитрий Буланин, 2002. — 864 с. — ISBN 5-86007-273-2.
• Раннегреческий полис (гомеровский период). 2-е изд., доп. — СПб.: Гуманитарная Академия, 2003. — 447 с.
• Мужские союзы в дорийских городах-государствах (Спарта и Крит). — М.: Алетейя, 2004. — 336 с. (Серия «Античная библиотека»)
• Гомеровское общество. Основные тенденции социально-экономического и политического развития Греции XI—VIII вв. до н. э. — СПб.: Нестор-История, 2004. — 496 с.
• Архаическая Спарта. Искусство и политика. — СПб.: Нестор-История, 2008. — 342 с.

• Зайцев А. И., Ю. В. Андреев: научное наследие // Древний мир и мы. Классическое наследие в Европе и России. Альманах. — 2000. — № 2.(рос.)
• Шауб И. Ю., Ю. В. Андреев: штрихи к портрету // Древний мир и мы. Классическое наследие в Европе и России. Альманах. — 2000. — № 2.(рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреєв Юрій Вікторович

• В. Ю. Зуев. Юрий Викторович Андреев (1937—1998). Биография [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Библиография работ Ю .В. Андреева [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Сосницкий Д. А., Ростовцев Е. А., Андреев Юрий Викторович // Сетевой биографический словарь историков Санкт-Петербургского университета XVIII—XX вв. [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)