Андрійчук Василь Методійович

Василь Андрійчук
Василь Андрійчук;
Загальна інформація
Народження	1919; с. Шишківці, нині Борщівська міська громада, Тернопільська область
Смерть	3 листопада 1947; с. Шупарка, нині Борщівська міська громада, Тернопільська область
Псевдо	«Бор», «Орел», «Остап», «Максим»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА
Війни / битви	німецько-радянська війна

Васи́ль Мето́дійович Андрійчу́к (псевдо: «Бор», «Орел», «Остап», «Максим»; 1919, с. Шишківці, нині Борщівська міська громада, Тернопільська область — 3 листопада 1947, с. Шупарка, нині Борщівська міська громада, Тернопільська область; місце поховання невідоме) — учасник Українських національно-визвольних змагань, поет, літератор.

Життєпис

Народився в 1919 році с. Шишківці, нині Чортківського району Тернопільської області, Україна (тоді ЗУНР).

Займався в родинному селі сільським господарством, працював у кооперації. В 1940 році мобілізований у Червону Армію; учасник німецько-радянської війни; потрапив у німецький полон, звідки був звільнений; повернувся додому.

Від 1943 — в УПА: референт СБ, керівник Кременецького надрайонного проводу, розвідки, відділу пропаґанди проводу ОУН на Борщівщині.

Квартирував у печері «Озерна». В бою з підрозділом НКВС важко поранений; щоб не потрапити в руки ворога живим, застрелився 3 листопада 1947 в с. Шупарка Борщівського району Тернопільської області.

Твори

Рукописний зшиток із 22 віршами Андрійчука і промовою «Слово на Святвечір» (1945) зберігає брат; його доробок опублікований у книзі Н. Мизака та Ю. Зімельса «Дух одвічної стихії і голосу крові» (Чернівці, 2008).

Нагороди

Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/51 від 25.07.1951 р. заступник керівника Кременецького окружного проводу ОУН Василь Андрійчук — «Боровик» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

На честь Василя Андрійчука названо одну з вулиць села Рохманів Шумського району Тернопільської області^[1].
14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Антонівці Шумського р-ну Тернопільської обл. Срібний хрест заслуги УПА (№ 013) переданий Мирославі Ковальчук, доньці Василя Андрійчука — «Боровика».

Примітки

↑ Шумська районна державна адміністрація - Новини. www.oda.te.gov.ua. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.

Джерела

Гуцал П., Мельничук Б. Андрійчук Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 14—15. — ISBN 978-966-528-318-8.
Андрійчук Василь Методійович // Питання історії України: Збірник наукових статей. — Т. 3. — Чернівці, 1999. — С. 188
Андрійчук Василь Методійович [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Дух одвічної стихії і голосу крові. ОУН, УПА в печерах Тернопільщини. Книга третя / Мизак Н. С., Зімельс Ю. Л. — Чернівці: «Букрек», 2008. — С. 91.
Надія на день завтрашній [Текст] : [про уродженця с. Шишківці, учасника Українських національно-визвольних змагань, літератора В. Андрійчука ] / Н. Мизак // Слово Просвіти. — 2022. — № 45 (15-21 груд.). — С. 15.