Народився 28 лютого (12 березня) 1845(18450312) року в Каневі в родині Олександра Федоровича Андрієвського, священика, вчителя Закону Божого Канівського повітового дворянського училища, та Сусани Стефанівни[6].
Викладав російську мову та літературу в гімназіях Катеринослава (1866 —1871), Одеси та Тули.
За антиурядову діяльність перебував на засланні в Архангельську та В'ятці (1877 —1881). Працював у В'ятському статистичному комітеті. Після повернення в Україну — редактор неофіційної частини «Киевских губернских ведомостей» (1881 —1885).
Брав участь у багатьох громадсько-культурних заходах, зокрема на ниві народної освіти. З 1885 — інспектор Златопільської гімназії, а згодом — інспектор народних шкіл на Катеринославщині. Викладав у Першій київській гімназії (1886 —1896). Директор сирітського будинку в Одесі (1896 —1902).
Член Історичного товариства Нестора-літописця, Одеського товариства історії і старожитностей та ін.
Автор праць, присвячених українській та російській літературі, зокрема про Г. Ф. Квітку та Т. Г. Шевченка, історії взаємовідносин українських земель та Росії з Польщею, Туреччиною та Кримським ханством, переселенню сербів, болгар, чорногорців та ін. Опублікував ряд документів з історії Гетьманщини, Малоросійської колегії, Київського магістрату та губернської канцелярії, намісництв.
Громадська та творча діяльність
Андрієвський — один з ініціаторів створення «Товариства піклування про жіночу освіту» в Катеринославі, засновник «Товариства сприяння початковій освіті». Написав ряд статей і наукових розвідок з історіїЗапорозької Січі, Правобережної України і Києва, а також праці про Т. Г. Шевченка, В. А. Жуковського, Є. А. Баратинського, Г. Квітки-Основ'яненка. Могила на Байковому (Новобайковому) цвинтарі, ліворуч від головної алеї. На одній із сторін білого надгробка напис: "…І оживу, і думу вольную на волю із домовини ввозову. Борітеся - поборете!" Ф. Бахтинський вважав, що вперше українське слово написане на цьому надгробкові на Байковому кладовищі.
Поминки Тараса Григорьевича Шевченко в отзывах о нем иностранной печати. — Одесса, 1879; (рос.)
Поминки Тараса Григорьевича Шевченко 25-го февраля 1879 года в Одессе. — Одесса, 1879; (рос.)
Исторический очерк Вятки до открытия наместничества // Столетие Вятской губернии, 1780—1880: Сб. материалов по истории Вятского края: В 2 т. — Вятка, 1880. — Т. 1; (рос.)
Поминки Тараса Григорьевича Шевченко 25-го февраля 1882 года в Екатеринодаре. — Екатеринодар, 1882; (рос.)
Исторические материалы из архива Киевского губернского правления / Сост. А. А. Андриевский. — К., 1882—1886. — Т. 1–10; (рос.)
Путевой журнал секунд-майора Матвея Миронова в командировку его к крымскому хану 1755 года // Киевская старина. — 1885. — № 11. — С. 339–343. (рос.)
Межигорская старина. — К., 1885; Дела, касающиеся запорожцев, с 1715 по 1774 г. // Записки Одесского общества истории и древностей. — 1886. — Т. 14; (рос.)
Материалы для истории Южнорусского края в XVIII ст. (1715—1774), извлеченные из старых дел Киевского губернского архива А. А. Андриевским. — Одесса, 1886; (рос.)
Киевские смуты середины прошлого столетия // Киевская старина. — 1886. — № 12; (рос.)
Войтство И.Сычевского в Киеве (1754—1766). — К., 1889; (рос.)
Страницы из прошлого г. Переяслава. — К., 1889; (рос.)
Материалы по истории Запорожья и пограничных отношений (1743—1767). — Одесса, 1893; (рос.)
Реляции киевского генерал-губернатора [Ф. М. Воейкова] за 1768 и 1769 // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — 1893. — Кн. 7; (рос.)
Архивная справка о составе Киевского «Общества» в 1782—1797 // Киевская старина. — 1894. — № 2; (рос.)
Из жизни Киева в XVIII веке: Архивные заметки. — К., 1894; (рос.)
Русские конфиденты в Турции и Крыму в 1765—1768. — К., 1894; (рос.)
Комиссия 1749 г. для разбора взаимных претензий татар и Запорожья. — К., 1896; (рос.)
Материалы для характеристики последних киевских сотников // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — 1896. — Кн.10; (рос.)
Еще страничка из прошлого Переяслава. — К., 1901; (рос.)
Поминки Т. Г. Шевченко врусской печати в сороковую годовщину его смерти. — Одесса, 1902; (рос.)
Об отношении Т. Г. Шевченко к жизни. — Одесса, 1903. (рос.)
Каманин И., Алексей Александрович Андриевский. «Киевская старина», 1902, № 9 (рос.)
Андриевский А. А., [Автобиограф. сведения] // Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых: В 6 т. — СПб., 1889. — Т.1;(рос.)
Андриевский Алексей Александрович (некролог) // Исторический вестник. — 1902. — № 8;(рос.)
Грушевський М., Олексій Андрієвський // ЗНТШ. — Львів, 1902. — Т.49;
Дорошенко Д. І., Огляд української історіографії. — Прага, 1923;
Романовський В., Нариси з архівознавства: Історія архівної справи на Україні та принципи порядкування в архівах. — Харків, 1927;
Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. — М., 1979;(рос.)
