Анна Тер-Варданян

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (2 квітня 2020)

Анна Тер-Варданян
Народження	6 грудня 1920(1920-12-06)
Смерть	4 серпня 2011(2011-08-04) (90 років)
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар
Країна	США
Освіта	Detroit Business Instituted
Анна Тер-Варданян у Вікісховищі

Анна Тер-Варданян (6 грудня 1920, Детройт, Мічиган — 4 серпня 2011) — американська військова морячка, учасниця Другої світової війни. У 1959 році вона увійшла в історію Військово-морських сил США, ставши першою жінкою-військовослужбовцем вищої категорії.^[1] Служила по всій країні: Вашингтоні, Сан-Франциско, Бостоні, Перл-Харборі. В історії США залишається відомою як жінка, що проклала шлях іншим жінкам в армію США.

Народилася 6 грудня 1920 року в Детройті (штат Мічиган), в сім'ї вірменських біженців.

Тер-Варданяни всією сім'єю захоплювалися військовою справою. Сестра Ганни — Джин Олівер — служила в військово-морському флоті США, брат Ендрю служив у Збройних силах США в районі Тихого океану, а мати також хотіла приєднатися до військово-морського флоту, але залишилася вдома і працювала в Комітеті Червоного Хреста.

У 1941—1942 роках навчалася в Детройтському бізнес-університеті, протягом якого проходила навчання в Жіночому авіаційному асистентському корпусі (WAAC).

Анна Тер-Варданян багато подорожувала, зробила офіційні візити в Єгипет, Туніс і Алжир. Незважаючи на її величезне бажання побувати в Вірменії, вона так і не змогла відвідати свою історичну батьківщину. "Я вірменка, але ніколи не була на батьківщині. Дуже сподіваюся, що одного разу реалізую мрію своїх батьків і приїду до Вірменії", — говорила вона.^[2]

Була кілька разів заручена, але не одружувалася, присвятивши життя служінню Збройним силам США. Дітей не мала, і останні роки прожила з племінниками.

Померла 4 серпня 2011 року в віці 90 років, похована на Національному кладовищі в Арлінгтоні.

Незабаром після початку Другої світової війни Тер-Варданян була покликана в програму WAVES — Волонтерську службу жіночої екстреної служби. Анна Тер-Вартанян була однією з 26 000 жінок, що вступили на службу до Військового Морського Флоту США в період Другої світової війни.

Незабаром після вступу на службу Анна Тер-Варданян зайняла адміністративну посаду в штаті Іллінойс. Потім, в 1946—1947 роках, служила на військово-морській базі в Сан-Франциско, де і отримала звання E-7 (керівниця флоту). У 1954—1956 роках почала працювати в парашутній і аерокосмічній школі в Нью-Джерсі. У 1957 році отримала звання E-8 (старшина ВМС) і перейшла в Бостонське управління громадської інформації.

Після закінчення служби у військово-морських силах (1963) Анна Тер-Варданян була переведена в Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) в якості молодшого аналітика, а потім фахівця з контррозвідки.

За бездоганну службу Анна Тер-Варданян була нагороджена Національною медаллю за оборону і іншими нагородами.

• Good Conduct Medal (United States)
• American Campaign Medal
• World War II Victory Medal (United State)
• National Defense Service Medal

• "Анна Тер-Варданян — первая женщина, получившая высокий чин в ВМС США".[1] [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.]
• "Анна Тер-Варданян покорила американский флот"[2] [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]