Анніка Сван

Анніка Сван
Анніка Сван
Народилася	17 століття
Діяльність	військовослужбовиця
Знання мов	фінська
	; ; ;

Анніка Сван (^[1] відома — 1714 р.) — фінська військовополонена під час Північної війни. Донька вікарія, вона стала, мабуть, найвідомішою жертвою знущань, яких зазнало цивільне населення Фінляндії під час московської окупації, відомої як Велика ненависть.

Життєпис

Анніка Сван була дочкою вікарія в Ютсено, Беньяміна Свана. Після смерті батька у 1701 році, коли вона була ще зовсім юною, її матері дозволили залишитися у вікаріаті як економці спадкоємця батька, і вона працювала там покоївкою. В середині літа 1710 року група московських солдатів викрала Сван оголеною з її сауни і привезла як рабиню до Санкт-Петербурга. У Санкт-Петербурзі вона, як і кілька інших фінських жінок, пройшла військову підготовку. У 1713 році її повторно охрестили в московській православній вірі як Уляну. Їй видали драгунський однострій і, разом з іншими фінськими жінками зі схожою історією, відправили до Фінляндії, щоб допомогти московський армії у завоюванні Фінляндії. Вона була поранена кулею в стегно під Порвоо (Борго) в 1714 році. Того ж року їй було доручено виступити в ролі посланиці московитів. Вона планувала дезертирувати, але дорогою була схоплена шведською армією. Аніка зробила зізнання для шведської військової влади, яка задокументувала його. Невідомо, що сталося з нею після цього.

За сучасними інтерпретаціями, Сван спотворила правду у своїх свідченнях. Вона, безсумнівно, слідувала за драгунським полком до Фінляндії і, можливо, брала участь у боях, але, швидше за все, не як солдатка. Велика кількість жінок супроводжувала тогочасні армії, слугуючи солдатськими дружинами, прачками, кухарками та повіями. Вона також згадує двох жінок-драгунок, які народили дітей у зимових казармах у Міккелі. Ідея про вагітну драгунку здається неможливою. З цього можна зробити висновок, що назви родів військ могли бути прикрашеними виразами для позначення реальних ролей насильно взятих жінок. Ці назви могли бути вигадані через страх осуду у власній громаді^[2].

Спадщина

Опера та телевізійне шоу дали їй легендарний статус.^[1]

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Snodgrass, Mary Ellen (29 грудня 2023). Women Warriors in History: 1,622 Biographies Worldwide from the Bronze Age to the Present (англ.). McFarland. с. 182. ISBN 978-1-4766-9305-7. Процитовано 19 квітня 2025.
↑ Marjomaa, Risto (12 січня 2001). Annika Svahn. Biografiasampo (fi) (фін.). Процитовано 20 грудня 2023.

Джерела

[Snodgrass182-1] а ^б Snodgrass, Mary Ellen (29 грудня 2023). Women Warriors in History: 1,622 Biographies Worldwide from the Bronze Age to the Present (англ.). McFarland. с. 182. ISBN 978-1-4766-9305-7. Процитовано 19 квітня 2025.

[2] Marjomaa, Risto (12 січня 2001). Annika Svahn. Biografiasampo (fi) (фін.). Процитовано 20 грудня 2023.

[1]

[2]