Анса Іконен
Аілі Анса Інкері Іконен (фін. Aili Ansa Inkeri Ikonen, 19 грудня 1913, Санкт-Петербург — 23 травня 1989, Гельсінкі) — фінська актриса театру та кіно. Переважно знімалась в комедіях, драмах та мюзиклах. Часто працювала в парі з актором Тауно Пало. Була однією з найпопулярніших актрис свого часу (1935—1961). Перша актриса, яка стала лауреатом фінської національної кінопремії «Юссі» у номінації «За найкращу жіночу роль» (1944). Власниця нагороди Pro Finlandia (1964). БіографіяАнса Іконен народилася 19 грудня 1913 року у Санкт-Петербурзі у фінській сім'ї. Вона була єдиною дитиною у сім'ї; дві молодші сестри померли від пневмонії. Після закінчення громадянської війни вона разом із сім'єю переїхала до Фінляндії. Батько помер, коли Ансі було 11 років. Навчалася в ліцеї, але не змогла його закінчити через складне фінансове становище родини[4]. Пізніше навчалася в консерваторії на вчителя співу і закінчила її в 1933 році[5]. Працювати за фахом Іконен не стала, а вирішила зробити кар'єру кіноактриси. Вона зіграла кілька другорядних ролей, після чого її помітив режисер Валентин Ваала, і запросив виконати головну жіночу роль у фільмі «Всі когось люблять» («Kaikki rakastavat», 1935). Головну чоловічу роль у цьому фільмі виконав Тауно Пало. Наступного року Іконен та Пало зіграли разом у ще одній романтичній комедії. Обидва фільми здобули успіх, завдяки чому Анса Іконен стала зіркою. Протягом багатьох років вона була однією з найвідоміших кіноакторок у Фінляндії. Іконен та Пало зіграли разом у 12 фільмах, більшість із яких — романтичні комедії. І хоча вони не перебували у відносинах у реальному житті, глядачі запам'ятали їх як золоту пару фінського кіно[6][7]. В 1944 році Іконен отримала премію «Юссі» за роль у фільмі «Vaivaisukon morsian». У тому ж році як режисер зняла романтичну комедію «Nainen on Valttia»[8]. Паралельно з кінематографічною кар'єрою Іконен також грала у Фінському національному театрі. Там вона пропрацювала 44 роки, аж до виходу на пенсію у 1979 році. Вона грала у класичних п'єсах фінських та зарубіжних авторів, зіграла в 16 п'єсах Шекспіра, 6 п'єсах Мольєра та виконала роль Нори в Ляльковому домі Генріка Ібсена. Іконен була талановитою комедійною та характерною актрисою. Сценаристи іноді писали ролі спеціально для неї. Хоча вона й не мала спеціальної акторської освіти, проте швидко освоїла тонкощі цієї професії. Так, в 1949 році Іконен отримала стипендію і пройшла навчання в театральній школі Олд Вікс в Лондоні. Анса Іконен померла 23 травня 1989 року в будинку для літніх акторів у Гельсінкі, район Мунккіінемі. Похована на цвинтарі Малмі поряд зі своєю бабусею[4]. Особисте життяУ 1939 році Іконен вийшла заміж за актора Ялмарі Рінне. У пари народилися дві дочки Катріїна Рінне і Мар'ятта Рінне, які згодом також стали актрисами. Оскільки чоловік був на 20 років старший за Іконен, у п'єсах, де вони працювали разом, вона часто виконувала роль його дочки[9]. Фільмографія
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia