Антипатр Фессалонікійський

Антипатр Фессалонікійський
дав.-гр. Ἀντίπατρος ὁ Θεσσαλονικεύς
Народився	бл. 10 до н.е. Салоніки, Стародавній Рим
Помер	бл. 38 н.е.
Національність	грек
Діяльність	поет, епіграматист
Знання мов	давньогрецька
Жанр	епіграма

Антипа́тр Фессалонікі́йський (дав.-гр. Ἀντίπατρος ὁ Θεσσαλονικεύς; бл. 10 до н.е. — бл. 38 н.е.^[1]) — грецький епіграматист римської доби.

Антипатр жив в останній період правління Августа і, можливо, на початку правління Калігули^[1]. Він користувався покровительством Луція Кальпурнія Пізона (консула 15 року до н.е., а потім проконсула Македонії протягом кількох років), якому присвячено кілька його віршів^[2]. Пізон призначив його правителем Салонік.

Він згадується як автор 35 епіграм у «Грецькій антології», ще 96 приписуються просто «Антипатру», але не уточнюється, про якого саме Антипатра йдеться^[2]. Антипатр є найпліднішим і, можливо, найцікавішим з епіграматистів доби Августа. У його творах є багато натяків на тогочасну історію:

• Один вірш прославляє заснування Нікополя Октавіаном після битви при Акції.
• Інший передбачає його перемогу над парфянами в поході 20 року до н.е.
• Ще один адресований Гаю Цезарю, який помер у 4 році н.е.

Відомо також, що Антипатр запропонував альтернативний канон дев'яти поетес до списку Дев'яти ліриків^[3].

• Select Epigrams from the Greek Anthology. Translated by J. W. Mackail (London: Longmans, Green, and Co., 1890)
• The Greek Anthology, I, II, III, IV, V (Loeb Classical Library). Translated by W. R. Paton (London: Heinemann, 1916)
• Smith, William, ред. (1880). Antipater of Thessalonica. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (англ.). Т. 1. London. с. 204.

• Антипатр Фессалонікійський: Епіграми на attalus.org; адаптовано з W. R. Paton (1916–18)