Антоніаді (місячний кратер)

Характеристики кратера
Антоніаді
Координати	69°18′ пд. ш. 173°04′ зх. д. / 69.3° пд. ш. 173.06° зх. д.
Довгота ранкового; термінатора	172°
Епонім	Ежен Мішель Антоніаді
	Антоніаді

Антоніаді — великий місячний ударний кратер, який лежить у південній півкулі на зворотному боці Місяця. Кратер перетинає південно-східний край кратера Міннаерт^[en], трохи меншого утворення, яке значно більше еродоване. До східного краю Антоніаді примикає Нумеров^[en], інший великий стародавній кратер, схожий на Міннаерт. На південь від Антоніаді є невеликий кратер Брашер^[en].

Антоніаді — один із найбільших кратерів верхньоімбрійського періоду.^[2]

Географія

Зовнішній край Антоніаді, як правило, круглий, з неправильним краєм, який має численні заглиблення по всьому периметру. Стіна лише злегка еродована, і зберігає чіткий вал і терасування на внутрішніх стінах. Лише один невеликий кратер, який можна побачити, лежить на внутрішній стіні біля південно-східного краю.

Антоніаді — один із небагатьох кратерів на Місяці, який має як друге внутрішнє кільце, так і центральну вершину^[en]. Це внутрішнє кільцеве утворення становить приблизно половину діаметра зовнішньої стіни, і зараз залишилися лише нерівні гірські сегменти кільця на півночі та півдні. Західна частина внутрішнього кільця майже не існує, а на сході залишилося лише кілька незначних пагорбів.

Дно біля внутрішньої стіни надзвичайно рівне та гладке, причому центральна вершина є єдиною помітною особливістю. Дно за межами внутрішнього кільця набагато грубіше за текстурою. Найпомітніший кратер на внутрішньому дні лежить на східному краю південного внутрішнього кільця.

Найнижча точка на Місяці

Дно невеликого безіменного кратера в кратері Антоніаді було виміряно лазерним альтиметром (LALT) на борту японського супутника Selenological and Engineering Explorer (SELENE), є найнижчою точкою Місяця^[1] на місячній широті 70,43° пд., довготі 187,42° сх.д.^[3] Точка знаходиться на 9,178 км нижче середнього місячного геоїда. Вимірювання були підтверджені даними лазерної альтиметрії з орбітального апарату Чан'е-1^[4], який додатково уточнив місцезнаходження до широти 70,368° пд.ш., довготи 172,413° зх.д.

Примітки

↑ ^а ^б Mark Robinson, "Great Wall!", LROC (Lunar Reconnaissance Orbiter Camera), February 26, 2016. Retrieved March 11 2019.
↑ The geologic history of the Moon. USGS Professional Paper 1348. By Don E. Wilhelms, John F. McCauley, and Newell J. Trask. U.S. Government Printing Office, Washington: 1987. Table 11.2.
↑ Archived at Ghostarchive and the The highest and lowest points on the Moon. YouTube. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 14 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання): The highest and lowest points on the Moon. YouTube.
↑ Li, ChunLai; Ren, Xin; Liu, JianJun; Zou, XiaoDuan; Mu, LingLi; Wang, JianYu; Shu, Rong; Zou, YongLiao; Zhang, HongBo; Lü, Chang (2010-11). Laser altimetry data of Chang’E-1 and the global lunar DEM model. Science China Earth Sciences (англ.). 53 (11): 1582—1593. doi:10.1007/s11430-010-4020-1. ISSN 1674-7313. Процитовано 21 грудня 2024.