Антоній та Клеопатра (п'єса)
"Анто́ній та Клеопа́тра" (англ. Antony and Cleopatra) — трагедія англійського письменника Вільяма Шекспіра з сюжетом, заснованим на перекладі Плутархівського життєпису Марка Антонія, виконаного Томасом Нортом з французького перекладу Аміо. Дія п'єси відбувається в I столітті до н.е. (від початку Парф'янської війни до самогубства Клеопатри). Написано або в 1607, або в 1603—1604 рр. Опубліковано вперше в фоліо 1623. СюжетДія 1Захоплений Клеопатрою, Марк Антоній забув про дружину та внутрішні справи Риму. Гонець приносить звістку про його дружину, яка здійняла повстання проти Цезара й, отримавши поразку, померла. Октавій Цезар закликає Антонія повернутися з Александрії до Риму й допомогти в боротьбі проти Помпея, а також морських піратів Менаса та Менекрата. Антоній полишає Александрію. Дія 2Боротьбі проти Помпея заважає конфлікт між Антонієм та Цезарем. Аби закріпити їх союз, Аґріппа пропонує Антонію одружитися з Октавією, сестрою Цезара. Лишившись сам на сам з Аґріппою, Енобарб визнає, що Октавія не може суперничати з Клеопатрою, говорячи, що
Провісник попереджає Антонія, що до Цезара доля є більш схильною, аніж до Антонія, й у їхній ворожнечі переможе Цезар. В Єгипті, Клеопатра хвалиться своєю перемогою над Антонієм, але отримує звістку про весілля Антонія та Октавії. Помпей веде перемовини з тріумвірами про перемир'я. Йому пропонують Сицилію та Сардинію в обмін на мир на морі. Помпей приймає умови. Під час вакхічної оргії Менас пропонує Помпею вбити тріумвірів та статия правителем Риму самому. Помпей відмовляється. Дія 3Клеопатрі описують зовнішність Октавії (вона є ідеалом жіночої краси єлизаветинського часу):
Клеопатра заспокоюється — Антоній скоро до неї повернеться. Цезар порушує перемир'я з Помпеєм, що викликає гнів Антонія. Він повертається до Александрії й коронує Клеопатру, як правительку Єгипту та східної третини Римської імперії. Октавій Цезар ув'язнює Лепіда та бере в облогу Александрію. Антоній приймає виклик. Дія 4Відбувається битва. Антоній завдає потужного удару по військах супротивника, попереду битва на морі, але єгипетський флот без бою здається Цезарові. Антоній звинувачує в зраді Клеопатру й погрожує їй смертю. Клеопатра закривається в гробівці й наказує передати Антонію звістку про її смерть. Дізнавшися про "смерть" цариці, зганьблений Антоній просить свого наближеного Ероса вбити його. Ерос не здатен на таке вбивство, замість цього він вбиває себе. Захоплений мужністю Ероса, Антоній наносить собі смертельне поранення. Перед смертю Антоній дізнається, що Клеопатра жива, й помирає зі словами кохання:
Дія 5Октавій Цезар переконує Клеопатру здатися. Клеопатра відмовляється, передбачаючи, що це принесе ще більшої ганьби (й тут Шекспір нас відсилає до сучасного йому театру, з його "історичними хроніками" та акторами-хлопчиками в жіночих ролях):
Заарештована римлянами, Клеопатра вирішує покінчити з собою. Спокійна, в очікуванні майбутньої зустрічі з Антонієм, вона помирає від укусу гадюки. Цезар стає єдиновласним правителем Риму й наказує з військовими почестями поховати Антонія та Клеопатру в одній могилі. Дійові особи
Місце дії - в різних частинах Римської імперії. Екранізації
ВиставиСвідчень про найперші постановки нема. Перша відома постановка — 20 травня 1608, «Ентертейнмент стейшонерс холл» (Лондон). У XVIII-XIX ст.ст. ставилася в лондонських театрах («Друрі-Лейн», 1890; «Олімпік», 1897 тощо) переважно в різноманітних обробках, — в тому числі в переробці Джона Драйдена під назвою «Все для кохання». Роль Клеопатри виконувала Елеонора Дузе під час свого світового турне. Велика Британія, XX століття
Вистави українською
Переклади українською
ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia