Антоніо Караннанте

	Антоніо Караннанте
	Антоніо Караннанте
	Караннанте у складі «Наполі» в сезоні 1984/85
Особисті дані
Народження	23 червня 1965 (60 років)
	Поццуолі, Італія
Зріст	175 см
Вага	75 кг
Громадянство	Італія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1980—1981	«Наполі»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Антоніо Караннанте (італ. Antonio Carannante, нар. 23 червня 1965, Поццуолі) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Наполі», з яким став чемпіоном Італії та володарем Кубка Італії і Кубка УЄФА, а також молодіжну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 23 червня 1965 року в місті Поццуолі. Вихованець футбольної школи клубу «Наполі». За першу команду дебютував 21 березня 1982 року у матчі Серії А проти «Торіно». Починаючи з сезону 1984/85 років він став стабільно грати за першу команду, зігравши в тому сезоні 17 матчів і 20 в наступному. Через серйозну травму він повністю пропустив сезон 1986/87 років^[2], в якому «Наполі» виграв свій титул чемпіона країни та Кубок Італії.

29 вересня 1987 року Караннанте був відданий в оренду до кінця сезону в «Асколі», де і забив свій перший гол в Серії А в матчі проти «Торіно». Після повернення до Неаполя постійно використовувався в сезоні 1988/89 років, в якому неаполітанці посіли друге місце в чемпіонаті і виграли Кубок УЄФА. Наприкінці сезону він був проданий «Лечче» в рамках переходу Марко Бароні в зворотному напрямку^[3]. Разом із «червоно-жовтими» він зіграв у двох сезонах Серії А та в одному Серії В, де через нову травму зіграв лише 14 ігор.

У листопаді 1992 року він перейшов до «П'яченци»^[4], з якою в першому ж сезоні вийшов в Серію А. У вищому дивізіоні грав на позиції лівого захисника, виходячи поперемінно з Массімо Бріоскі^[5].

У 1994 році він перейшов до клубу Серії С1 «Авелліно», з якою вийшов в Серію В, вигравши плей-оф, а завершив ігрову кар'єру у команді «Нола», за яку виступав протягом сезону 1995/96 років в Серії С1. За свою кар'єру він в цілому провів 178 матчів і забив 4 голи в Серії А, 37 матчів і 1 гол у Серії В та 41 матчі і 3 голи У Серії C1.

Виступи за збірну

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1986 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру 2002 року, коли почав працювати з юнацькими командами «Наполі»^[6], а потім і з молодіжною^[6].

Перед сезоном 2009/10 очолив клуб Серії D «Неаполіс»^[6], але вже у вересні увійшов до тренерського штабу Еціо Кастеллуччі^[7].

З серпня 2013 року став працювати з юнаками клубу «Турріс»^[8], а наступного літа він перейшов до «Гладіатора» з Еччеленци^[9], де був головним тренером з перервами до 2016 року^[10].