Антоніо Лопес-Істуріс Вайт

Антоніо Лопес-Істуріс Вайт
Антоніо Лопес-Істуріс Вайт
ісп. Antonio López-Istúriz White
	Антоніо Лопес-Істуріс Вайт
Генеральний секретар Європейської народної партії
	Нині на посаді
На посаді з	5 березня 2002
Президент	Жозеф Доль; Дональд Туск
Попередник	Алехандро Аґаґ[en]
Депутат Європейського парламенту
На посаді з	1 липня 2004
Народився	1 квітня 1970 (55 років) ; Памплона, Іспанія
Відомий як	політик, адвокат
Країна	Іспанія
Alma mater	CEU San Pablo Universityd
Політична партія	Народна партія
	antoniolopezisturiz.eu
	Медіафайли у Вікісховищі

Антоніо Лопес-Істуріс Вайт (ісп. Antonio López-Istúriz White; нар. 1 квітня 1970(19700401), Памплона) — іспанський політик, депутат Європейського парламенту з 2004 року від Народної партії, генеральний секретар Європейської народної партії, а також член виконавчого комітету іспанської Народної партії, виконавчий секретар Центристського демократичного інтернаціоналу та секретар-скарбник Центру європейських досліджень^[en] (мозкового центру Європейської народної партії).

Перші роки та освіта

Народився в Памплоні, Наварра. Батько — іспанець, мати — американка. Бувши ще дитиною, його родина переїхала до Пальма-де-Майорки, Балеарські острови, де вони досі живуть.

У юності він вирушив до Мадриду, щоб вивчати право в CEU San Pablo University^[en], де він також здобув ступінь у галузі економічних досліджень.

Крім іспанської, володіє англійською (мовою своєї матері), французькою та італійською.

Політична кар'єра

Під час навчання він почав цікавитись політикою, ставши членом Nuevas Generaciones^[en] (Нові покоління), молодіжної організації Народної партії.

З 1996 до 1997 року працював координатором секції освіти та культури Народної партії в автономному співтоваристві Мадрид.

1997 року переїхав до Брюсселя, щоб працювати помічником делегації Народної партії в Європейському парламенті до 1999 року, коли його призначив тодішній голова іспанського уряду Хосе Марія Аснар його особистим помічником, завдяки чому він залишався в Мадриді протягом майже чотирьох років.

2002 року він повернувся до Брюсселя як генеральний секретар Європейського народної партії, замінивши свого однопартійця і колишнього помічника Аснара — Алехандро Аґаґа.