Антоніо Паррейрас

Антоніо Паррейрас
При народженніпорт. Antônio Diogo da Silva Parreiras Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження20 січня 1860(1860-01-20)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть17 жовтня 1937(1937-10-17)[1][2][…] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бразилія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки творчості1880[4]1937[4]
ПрацівникEscola Nacional de Belas Artesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїMuseu Victor Meirellesd, Музей Антоніо Паррейраса, Музей мистецтва Сан-Паулу, Національний музей образотворчого мистецтва[6], Пінакотека штату Сан-Паулу, Національний музей образотворчих мистецтв, Oscar Niemeyer Museumd, Museu do Estado de Pernambucod, Mariano Procópio Museumd, Júlio de Castilhos Museumd, State Historical Museum of Parád, São Paulo City Art Collectiond, Art Museum of Belémd, Bahia Museum of Artd і Rio Grande do Sul Museum of Artd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Антоніо Паррейрас у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Антоніо Паррейрас (порт. Antônio Diogo da Silva Parreiras; 20 січня 186017 жовтня 1937) — бразильський художник.

Біографія

Народився у багатодітній сім’ї. 1882 вступив до Академії вишуканих мистецтв у Ріо-де-Жанейро, яку полишив через два роки разом зі своїм наставником — німецьким художником-іммігрантом Георгом Гріммом[en] та декількома своїми одногрупниками, внаслідок конфлікту Грімма з керівництвом Академії. Грімм та його учні, які залишили Академію, в тому числі Паррейрас, створили мистецький осередок відомий як «Група Грімма»[de]. Після того, як Грімм 1885 переїхав працювати в глибинку, Паррейрас займався самоосвітою.

1888 молодий митець здійснив творчу мандрівку до Венеції, де вчився у Філіппо Каркано. По його поверненню до Бразилії 1890 року Паррейрас стає професором у своїй альма-матер, котра на той час отримала назву Національної школи вишуканих мистецтв.

У 1925 художника обирають найкращим митцем за версією читачів журналу Фон-Фон. Роком пізніше художник публікує книгу-автобіографію.

Через чотири роки по його смерті у майстерні художника відкрили Музей Антоніо Паррейраса.

Писав картини у різних жанрах — історичний та побутовий живопис, портрети і пейзажі, релігійний і міфологічний живопис, анімалізм тощо.

Галерея

Література

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
  3. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. SavoyB: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088doi:10.1515/AKL
  4. а б в RKDartists
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  6. https://www.bellasartes.gob.ar/
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya