Аніскин Михайло Олександрович

Аніскин Михайло Олександрович
Народився	19 листопада 1922(1922-11-19)  Уфимський кантон, Башкирська АРСР, РСФРР
Помер	25 червня 1944(1944-06-25) (21 рік)  Studzionka[d], Pustynkaŭski Sieĺsavietd, Сєнненський район, Вітебська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Q90288446?
Країна	СРСР
Національність	росіяни[1]
Діяльність	офіцер
Alma mater	Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ (1943)
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	лейтенант
Нагороди

Михайло Олександрович Аніскин (19 листопада 1922 — 25 червня 1944) — радянський офіцер, учасник Другої світової війни, командир танка 44-го гвардійського полку 8-ї гвардійської механізованої бригади 3-го гвардійського механізованого корпусу 3-го Білоруського фронту, Герой Радянського Союзу, гвардії лейтенант.

Народився 19 листопада 1922 року в селищі Костино Озеро нині Іглінського району Башкортостану в сім'ї службовця. Росіянин. Освіта середня.

В Червону армію призваний Іглінським райвійськкоматом у червні 1941 року. У 1943 році закінчив Саратовське танкове училище. У діючій армії з серпня 1943 року.

25 червня 1944 року командир танка розвідувального взводу гвардії лейтенант М. О. Аніскин, діючи в розвідці в районі села Студенка (Сєнненський район Вітебської області), зустрів колону більше 60 автомашин і до роти солдатів і офіцерів противника. Колону прикривало самохідне знаряддя і кілька гармат. Коли танк Аніскина з'явився в селі, шлях йому був відрізаний, залишалося одне — прийняти бій. Гвардії лейтенант Аніскин так і вирішив. З танкового зброї він почав розгром колони. Сам, віддаючи команди, що стояв біля гармати, ведучи вогонь по колоні. Перші снаряди пішли в голову колони. Серед противника почалася паніка. Тоді лейтенант Аніскин переніс вогонь у хвіст колони, а потім снаряд за снарядом розбивав колону, знищуючи машини та живу силу противника.

Сміливий, зухвалий вчинок і раптовий вогонь танка гвардії лейтенанта Аніскина не дав розвернутися гарматам противника. В результаті поєдинку з супротивником за годину бою гвардії лейтенант Аніскин підбив самохідне знаряддя, захопив і знищив 60 автомашин, склад з харчами та іншим військовим майном. Останнім в цьому бою загинув і сам гвардії лейтенант Аніскин М. О. В ході бою вбито понад 75 солдатів і офіцерів противника.^[2]

Звання Героя Радянського Союзу Михайлу Олександровичу Аніскину присвоєно посмертно 24 березня 1945 року.^[3]

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (24 березня 1945)
• Орден Леніна

• Похований в селі Пустинки Сєнненського району Вітебської області, де встановлено обеліск.^[4]
• Ім'я Героя присвоєно Пустинкінській середній школі.

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

Аніскин Михайло Олександрович (рос.). // Сайт «Герои страны».