Аніція Юліана

Аніція Юліана
лат. Anicia Iuliana
Народилася	462 або 463  Константинополь, Східна Римська імперія
Померла	527 або 528  Константинополь, Східна Римська імперія
Країна	Східна Римська імперія Стародавній Рим
Діяльність	римська матрона
Конфесія	християнство
Рід	Аніції
Батько	Аніцій Олібрій
Мати	Плацидія
У шлюбі з	Ареобінд Дагалайф
Діти	Флавій Олібрій Юніор
Медіафайли у Вікісховищі

Аніція Юліана (лат. Anicia Iuliana; нар. між 460 та 462 — пом. між 527 та 530) — матрона часів падіння Римської імперії.

Походила з імператорської родини. Донька Аніція Олібрія, імператора, та Плацидії, доньки імператора Валентиніана III. У 472 році втратила батька. У 478 році переїздить з матір'ю до Константинополя. У 479 році планувалося одружити Аніцію з королем остготів Теодоріхом, проте вона вийшла заміж за впливового військовика Ареобінда Дагалайфа. Від нього мала сина. Отримала титули патриція та найблагородніша. Мала імператорські амбіції.

Листувалася з папою римським Симахом, відносини з яким імператорського дому мали негативний характер. Вона перебувала в опозиції до імператорської релігійної політики Анастасія I з підтримки монофізитства. Її підтримувала значна частина населення Константинополя. Авторитет Аніції Юліани дозволяв їй демонстративно відмовлятися від спілкування з константинопольським патріархом Македонієм II. Надалі підтримувала контакти з папою римським Горміздом з приводу допомоги папським легатам в Константинополі та сприяла припиненню акакіанської схизми — конфлікту між константинопольською церквою і папством.

У 512 році втратила чоловіка під час заворушень у Константинополі, коли Ареобінда планувалося оголосити імператором.

Була покровителькою мистецтва та науки (меценатка створення рукопису, що дістав назву Кодекс Аніції Юліани), власним коштом звела численні громадські та церковні будівлі. Особливо відомою є церква Святого Полієвкта, яка до спорудження Собору Святої Софії була найбільшою спорудою у Константинополі.

Чоловік — Ареобінд Дагалайф, консул 506 року.

Діти:

• Флавій Олібрій Юніор, консул 491 року, чоловік Ірини, племінниці імператора Анастасія I.

• Carmelo Cappizzi: Anicia Giuliana (462 ca. — 530 ca.). Ricerche sulla sua famiglia e la sua vita. In: Rivista di studi bizantini e neoellenici. NS 5, 1968, ISSN 0557-1367, стор. 191—226.
• G.W. Bowersock, Oleg Grabar, Late Antiquity: A Guide to the Postclassical World (Harvard University Press, 1999), стор. 300—301