Аполлінарій Ґловінський

Аполлінарій Ґловінський
Apollinary Głowiński
Народився	1 травня 1884(1884-05-01) Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	10 серпня 1945(1945-08-10) (61 рік) Варшава, Республіка Польща
Національність	поляк
Громадянство	Республіка Польща
Навчання	Краківська академія мистецтв
Працював у містах	Варшава, Тернопіль
Нагороди

Аполлінарій Ґловінський (пол. Apollinary Głowiński; 1 травня 1884, Тернопіль — 10 серпня 1945, Варшава) — польський художник і скульптор. Член Товариства заохочення красних мистецтв (від 1938 — член управи), Спілки професійних митців-скульпторів.

Вивчав малярство в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (1904—1910) під керівництвом Флоріяна Цинка і Юзефа Панкевича, різьбу в Костанти Лащки. Майстерність удосконалював у Франції (Париж) та Італії. У 1913—1915 роках працював у Польському театрі у Варшаві. Під час Першої світової війни інтернований до Сибіру. 1918 року повернувся до Варшави. Працював переважно у портретному жанрі (бронза, мармур, дерево, гіпс). Учасник виставок у Варшаві, Лодзі, Познані та інших містах.

Серед творів Аполлінарія Ґловінського — погруддя Генрика Сєнкевича, Юліуша Словацького, Тадеуша Чацького. Автор пам'ятників у Тернополі Адаму Міцкевичу (відкритий 1923, зруйнований 1942) та Юзефові Пілсудському (відкритий 1935, зруйнований 1940).

• Бронзовий Хрест Залуги «за заслуги на полі суспільної праці» (9 листопада 1929)^[1].

• Бірюльов Ю. О. Ґловінський Аполлінарій // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
• Дуда І. Ґловінський Аполлінарій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 450—451. — ISBN 966-528-197-6.

Це незавершена стаття про скульптора або скульпторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.