Апостольський протонотар

Апостольський протонотар (лат. protonotarius apostolicus) — титул в Римо-католицькій церкві. Апостольським протонотарем називається або член найвищої неєпископської колегії прелатів в Римські курії, або, поза Римом, почесний прелат, тобто той, кому Папа Римський присвоїв цей почесний титул з усіма спеціальними привілеями.

Існує дві групи апостольських протонотарів, Protonotarii Apostolici supra numerum, які цей титул почесно отримали. Він є найвищою відзнакою. Як правило надається священикам за особливі заслуги.

Число власне діючих апостольських протонотарів обмежено сімома. Вони власне і є нотаріуси Папи Римського. Їхнє завдання — підготування та засвідчення всіх актів, догм і навіть смерті Пап. Вони згідно з правилами мають засвідчити закриття чи відкриття конклаву, ведення протоколів. Вони належать до державного секретаріату і позначаються «Protonotarii Apostolici de numero».

Обидві групи апостольських протонотарів є членами папської сім'ї. Їм дозволяється носити спеціальний чорний одяг — Талар з фіолетовими ґудзиками та стрічками та фіолетовим беретом. Під час Богослужіння носять фіолетовий одяг.

• Протонотар // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1527. — 1000 екз.
• Апостольський протонотар у Catholic Encyclopedia [Архівовано 14 квітня 2011 у Wayback Machine.](англ.)