Апотропеїчна магія, також апотропей, апотропайон (грец.ἀποτρόπαιος «відводить пороблення») — магічнийритуал, призначений для оберігання від зла (причини, пристріту). Може здійснюватися з використанням церемоній і заклинань, наприклад — постукуванням тричі по дереву, або ж просто шляхом носіння чи підвішування в інтер'єрі предмета, що приносить удачу (оберега, талісмана).
в юдаїзмі апотропічні властивості мають імена ангелів, вони часто з'являються на амулетах, магічних написах і формулах;
боді-модифікації:
татуювання.
Місця для захисних знаків
Як відзначають дослідники, в магічному поданні древніх одним з найбільш вразливих місць будівлі є його кут. Тому вони вважали за необхідність захистити його оберегами: в кути храмів при будівництві закопувалися магічні предмети[1]. Велику увагу надавали ґанку будинка, одвірку. Кути, місця згину грали магічну роль і в тілі людини. Тут слід згадати коліна (так, зображення апотропічної голови можна побачити на елементах обладунках — наголінники), плечі (наприклад, голова пантери на обладунках), зап'ястя.
лев — не тільки морда, а й лапи і хвіст. У Стародавньому Єгипті він був стражем воріт храму і царського трону (звідси у них левові лапи і хвіст). Водостоки дахів храмів мали форму лева[джерело не вказане 3565 днів]; вони повинні були в негоду оберігати святилище від злих сил Сета;
зображення складених пальців (схрещених пальців, дуля);
хрест — дослідники використовують термін «апотропічний», навіть для християнського розп'яття:
«Вже з перших століть хрест мав для християн абсолютно особливе значення — він був символом Христової жертви, знаком порятунку і тому вважався найсильнішим апотропічним символом». (С.Н.Гукова.Знаки приснодівства Богоматері).[1]
після народження дитини у вогні нагрівали залізні предмети (щипці, ножі, ножиці) і обводили ними всі кути, стелю та підлогу кімнати, де повинен був знаходитися малюк, щоб відігнати злих духів; в люльку, де спить немовля (частіше в головах), клали металеві предмети: ножі, ножиці, цвяхи і т. п. (Кабардино-Балкарія)[3]
