Апраксіна Катерина Володимирівна
Катерина Володимирівна Апраксіна, уроджена княжна Голіцина (рос. Апраксина Екатерина Владимировна; 30 травня 1770 — 14 березня 1854) — фрейліна, статс-дама, кавалерственна дама; сестра московського градоначальника Д. В. Голіцина, дружина відомого московського хлібосола С. С. Апраксіна. БіографіяСтарша дочка князя Володимира Голіцина від шлюбу з графинею Наталією Чернишовою, знаменитою «Princesse Moustache» («Вусата княгиня»). Точний рік народження Катерини Володимирівни численні джерела називають по-різному. За відомостями великого князя Миколи Михайловича вона народилася в 1768 році. Однак, її мати, княгиня Наталя Петрівна Голіцина, в своїх нотатках писала в 1770 році[1]:
Дитинство Катерина провела нерозлучно з батьками, зиму зазвичай Голіцини проводили в Москві чи Петербурзі, а літо в одному з численних своїх маєтків. Княгиня Голіцина брала безпосередню участь у вихованні та навчанні своїх чотирьох дітей. Будучи сама вихована в Європі, вона була прихильницею закордонної освіти. Бажаючи дати дітям, Наталія Петрівна в 1783 році виїхала з сім'єю до Франції. Сини Голіциних почали навчатися в Страсбурзькому протестантському університеті, а дочки Катерина і Софія залишилися при батьках. У Парижі Голіцини оселилися у великому особняку на вулиці Сен-Флорантен і були прийняті при дворі Марії-Антуанетти. Катерина Володимирівна разом з матір'ю відвідувала всі бали та прийоми. Вона була дуже гарна собою, невеликого зросту, статна і струнка, з прекрасним профілем і великими темними очима, але мала риси різкі і досить суворий вираз обличчя, за що отримала в Парижі прізвисько «la Venus en courroux» (розгнівана Венера)[2]. У 1789 році Голіцини з дочками провели дев'ятимісячну подорож по Англії, а в 1790 році повернулися до Російської імперії і оселився в Петербурзі. Катерина Володимирівна була представлена до двору Катерини II і пожалувана у фрейліни. Шлюб13 липня 1793 року Катерина Володимирівна одружилась із двоюрідним братом своєї матері[3] генерала Степана Степановича Апраксіна. З цього приводу в квітні 1793 года Федір Ростопчин писав Семену Воронцову в Лондон[4]:
Апраксін був одним з найбагатших поміщиків Росії і вважався першим красенем свого часу. Відрізняючись особливою схильністю до жіночої статі, він був причиною трагедії княгині Наталії Петрівни Куракіної (1758—1825), яка кинула заради нього чоловіка, князя Степана Куракіна, двоюрідного брата Апраксіна. Він же, змінюючи Куракіна, закохався в красуню княжну Катерину Володимирівну Голіцину. Іван Долгоруков писав[5]:
Шлюб виявився щасливим, зиму Апраксіни зазвичай проводили в своєму московському будинку на Знам'янці, побудованому за проектом Ф. В. Кампорезі, а влітку в розкішному маєтку Ольгово. Апраксіни жили відкрито, приймаючи численних гостей. Вся чиновна і родовита Москва прагнула потрапити на їх розкішні вечори, бали та вистави. У їхньому театрі ставилися п'єси французьких авторів — Мольєра, Бомарше, Реньяра, на його сцені виступав Павло Мочалов, а іноді і сама господиня дому. У 1816 році вона навіть була обрана почесним членом Санкт-Петербурзького філармонічного товариства, але не за талант, а швидше через можливе заступництво. Частим гостем Апраксіних був Петро Вяземський та інші відомі літератори і любителі мистецтва. При цьому москвичі недолюблювали Апраксіних, пліткували про манірного і недалекого господаря, і побоювалися розумної, але суворої господині. Катерина Володимирівна завжди одягалася гарно і до лиця, завжди намагаючись сподобатися чоловікові, який не раз зраджував дружині. Вона знала про його амурні пригоди, але ніколи не подавала виду, завжди володіючи собою і завжди рівно ставлячись до чоловіка. Степан Степанович ж дуже шанував дружину, навіть вибудувавши у своєму маєтку в Ольгово альтанку, на зразок древнього храму, посеред якого на високому п'єдесталі була встановлена мармурова статуя Катерини Володимирівни. У 1804 році Катерина Володимирівна була пожалувана в кавалерственні дами, в 1827 році, вже після смерті чоловіка, в статс-дами. У 1841 році була пожалувана в Гофмейстеріни двору великої княгині Олени Павлівни. Виконуючи придворні обов'язки, останні роки життя жила в Петербурзі, де тримала відкритий будинок. У 1846 році один із сучасників писав про Апраксіну[6]:
Після смерті чоловіка Катерина Володимирівна вміло керувала своєю часткою спадщини і змогла залишити дітям добрий капітал. Померла вона 14 березня 1854 року.  РодинаВ шлюбі Катерина Володимирівна Апраксіна мала трьох дочок і двох синів:
У родині виховувалися також:
Генеалогія
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_1831.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
