Довжина близько 7 км. Долина здебільшого у вигляді ущелини. Річище порожисте, з невеликими водоспадами. У середній течії протікає територією Апшинецького заказника. На річці зовсім немає населених пунктів чи автомобільних доріг. Завдяки цьому Апшинець — екологічно чиста річка.
Витікає з озера Апшинець, що при північних схилах головного хребта масиву Свидовець, між горами Трояска і Догяска. Тече в північно-східному напрямку.
В 1930-х рр. при гирлі річки існувало господарство для сплаву лісу. За допомогою клявзи потік води перекривали для подальшого сплаву деревини. До наших днів руїн клявзи не збереглося, ймовірно, через одну з масштабних повеней, зокрема, 1999 року.[2]
Каталог річок України. / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
(рос.)Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.
Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 23
.jpg)
