Арановська-Дубовіс Дебора Марківна
Дебора Марківна Арановська-Дубовіс (відома т-ж. як Дубовіс-Арановська, Арановська, Дубовіс; 27 березня 1910 , Кременчук, Полтавська губернія — 2000) — радянська та українська психолог, послідовниця Виготського та представниця Харківської школи психології. БіографіяЗакінчила Лохвицький технікум радянського будівництва (1930), реорганізований до Кременчуцького педагогічного технікуму (1931), а пізніше — Кременчуцького педагогічного училища (1937). Працювала викладачкою педагогіки. У 1934—1936 pp. — аспірантка кафедри психологи Харківського педагогічного інституту. Перша аспірантка Олександра Запорожця. Науковий внесокПочала наукову діяльність у 1930 р.р. у складі Харківської групи психологів під керівництвом Олексія Леонтьєва та О. Запорожця. Досліджувала генезис естетичного сприйняття у дітей та процеси розуміння казки дошкільнятами. У повоєнний період Арановська поряд з О. М. Концевою та Є. В. Гордон брала участь у циклі досліджень, присвячених вивченню розвитку логічних форм мислення та пам'яті дітей дошкільного та шкільного віку. Арановська вивчала формування логічного мислення молодших школярів у процесі навчання їх складанню плану прочитаного тексту. Із психолого-педагогічних експериментів встановила послідовні стадії оволодіння дітьми вмінням складати план як певною розумовою дією. Визначила умови ефективності навчання цього вміння (організація зовнішніх операцій із текстом, словесне позначення вироблених процесів тощо). Основні публікації
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia