Арсеньєв Іван Олексійович

Арсеньєв Іван Олексійович
Арсеньєв Іван Олексійович
рос. Ива́н Алексе́евич Арсе́ньев
Народження	1783
Смерть	1851
Країна	Російська імперія
Звання	генерал-майор
Нагороди

Іван Олексійович Арсеньєв (рос. Ива́н Алексе́евич Арсе́ньев; 1783? — 1851?) — генерал-майор російської імператорської армії .

Біографія

Народився в сім'ї Олексія Івановича Арсеньєва (1765—1820); мати, Марія Андріївна (1765—?) — дочка графа Андрія Івановича Толстого. Батько дослужився до чину дійсного статського радника.

Підполковник із 20 вересня 1817 року. Служив у Охтирському гусарському полку . Після арешту А. 3. Муравйова тимчасово командував полком у січні 1826 року. За словами М. П. Бестужева-Рюміна (говорив, що на Арсеньєва «міцно можна надіятися») А. 3. Муравйов вважав його членом таємного товариства, що під час слідства не підтвердилося. Наказ про арешт Арсеньєва було віддано 1 лютого 1826 року, заарештовано за місцем служби — 7 лютого і через Житомир було доставлено 14 лютого на головну гауптвахту до Петербурга; з 15 лютого перебував у Петропавлівській фортеці. Вже 22 лютого було вирішено його звільнити з виправдувальним атестатом.

У 1828—1835 роках був командиром Маріупольського (гр. Вітгенштейна) полку; 16 грудня 1831 отримав орден св. Георгія 4-го ступеня.

7 квітня 1835 року проведений в чин генерал-майора; призначений командиром бригади 3-ї легкої кавалерійської дивізії^[1]; 3 жовтня 1837 був нагороджений орденом Св. Володимира 3-го ступеня^[2].

У матеріалах до «Російського провінційного некрополю» великого князя Миколи Михайловича, опублікованих Д. Шиловим, є згадка: «Арсеньєв Ів. Ол., ген.-л., 1786—1857. Влоцлавський правосл. цвинтар»^[3] .

Дружина — Марія Дмитрівна (1811-?). Їхній син, Іван.