Артюхов Іван Олександрович

Артюхов Іван Олександрович
Народився	10 (23) лютого 1907  Калузька губернія, Російська імперія
Помер	3 лютого 1977(1977-02-03) (69 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіяни
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Іван Олександрович Артюхов (23 лютого 1907(19070223), село Філіпково, тепер Калузької області, Російська Федерація — 3 лютого 1977, місто Київ) — учасник партизанського руху в Україні під час Другої світової війни.

Народився в родині робітника-будівельника.

Член ВКП(б) з 1927 року.

До літа 1941 року працював начальником будівельної контори міста Шостки Сумської області.

У серпні 1941 року як досвідченого організатора його було залишено у Шостці для створення партизанського загону. У червні 1942 року загін влився у з'єднання під командуванням О. Сабурова. Від травня 1943 року — командир загону імені С. Будьонного, на базі якого в лютому 1944 створено однойменне з'єднання, яке під керівництвом Артюхова здійснило рейд по Волинській і Львівській областях та Люблінському воєводстві.

У 1945—1948 роках — секретар Печерського районного комітету КП(б)У міста Києва.

З 1948 року — на керівній роботі в харчовій промисловості УРСР.

Помер в Києві 3 лютого 1977 року.

Нагороджений трьома орденами Червоного Прапора та іншими орденами й медалями.

• Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Українська радянська енциклопедія, т.1. К., 1977. С.258.
• Історія УРСР, т. 7. К., 1977;
• Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине. 1941—1944, кн. 2. К., 1985.