Арутюнов Баграт Миколайович

Арутюнов Баграт Миколайович
Арутюнов Баграт Миколайович
Народився	31 жовтня 1889 ; Тифліс, Російська імперія
Помер	24 січня 1953 (63 роки) ; Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Національність	вірменин
Діяльність	політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

Баграт Миколайович Арутюнов (31 жовтня 1889(18891031), місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — 24 січня 1953, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч-залізничник, начальник Закавказької залізниці, начальник Кавказького округу залізниць, 1-й заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР. Член ЦК КП(б) Грузії. Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943). Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань.

Життєпис

Народився в багатодітній родині вірменського ремісника-шорника. Батько помер у 1897 році. Баграт Арутюнов закінчив дворічне церковнопарафіяльне училище, Тифліське міське початкове училище і в 1907 році — слюсарно-механічне відділення Тифліського ремісничого училища. З дитячого віку працював у приватних майстернях.

З 1907 року — слюсар приватних майстерень та механічного заводу. Через два роки перейшов працювати помічником майстра слюсарного цеху майстерень Тифліського ремісничого училища, потім пропрацював п'ять років майстром ремісничого училища. Член РКП(б) з січня 1925 (за іншими даними — 1923) року.

З травня 1925 до 1928 року — начальник Тифліського фабрично-заводського училища (ФЗУ) імені Камо, в яке було реорганізоване ремісниче училище.

У 1928—1931 роках — на профспілковій роботі: відповідальний секретар Спілки працівників освіти Грузинської РСР, відповідальний секретар Ради профспілок Грузинської РСР.

У липні 1931—1933 роках — директор Тифліського паровозовагоноремонтного заводу.

У 1933—1937 роках — керуючий Чіатурського марганцевого тресту Грузинської РСР.

З травня по жовтень 1937 року знову працював директором Тбіліського паровозоремонтного заводу імені Сталіна.

25 жовтня (1 листопада) 1937 — 1 квітня 1939 року — начальник Закавказької залізниці.

1 квітня 1939 — січень 1946 року — заступник, 1-й заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1943 року «за особливі заслуги у справі забезпеченні перевезень для фронту та народного господарства та визначні досягнення у відновленні залізничного господарства у важких умовах воєнного часу» Арутюнову Баграту Миколайовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та Золотої медалі «Серп і Молот».

У січні 1946 — 1951 року — начальник Кавказького округу залізниць, куди входили Північно-Кавказька, Орджонікідзевська та Закавказька магістралі.

З 1951 до 24 січня 1953 року — заступник міністра чорної металургії СРСР з транспорту.

Помер 24 січня 1953 року після тривалої важкої хвороби. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.