Архангельська духовна семінарія
Архангельська духовна семінарія — середній духовний навчальний заклад Відомства православного сповідання Російської імперії, що існував в 1723-1920 роки. ІсторіяЗаснована в 1723 році в Холмогорах архієпископом Варнавою Волостківським згідно з указами 1722, 1723 років і Духовного регламенту. Утримувалася духовна школа на кошти архієрейського дому. Спочатку (до 1730 року) іменувалася «Славено-російською школою». Заснував школу опальний архімандрит Гедеон, якого Петро I звелів заслати в Соловецький монастир. Але в Архангельську освіченість опального архімандрита була використана в інтересах місцевої духовної просвіти. Гедеон був призначений «ректором шкіл Архангелогородських», а з 1715 року і ректором заснованої ним «Славено-російської школи». У 1730 році введено викладання латини; школа отримала назву «Слов'яно-латинської» в ранзі семінарії. При єпископі Аароні (1735-1738) латинська школа була тимчасово закрита. У 1747 році введено класи риторики і логіки. У 1762 році у зв'язку з реформою духовних навчальних закладів Слов'яно-латинська школа в Холмогорах офіційно отримала статус семінарії. Стали призначатися ректори. З 1764 року семінарія знаходилася на казенному окладі. У серпні 1771 року семінарія була переведена в Архангельськ. У 1780 році введено повний курс (богослов'я і філософія, грецька та європейські мови). Тоді ж введено викладання корельської і зирянської мов. Семінарія кілька разів змінювала приміщення поки в 1811 році за розпорядженням єпископа Парфенія Петрова не було розпочато будівництво Архангельської Духовної семінарії на березі Північної Двіни, між вул. Архієрейською і монастирською, куди семінарія переїхала 26 вересня 1812 року. Нову будівлю семінарії було побудовано в 1908-1910 роках за проектом архітектора Василя Андросова. При семінарії знаходилася бібліотека з багатим зібранням рукописних пам'яток XVI — XVII ст. У березні 1920 року семінарія була закрита більшовиками. Ректори
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia