Археологічна розвідка

Археологічна розвідка — дослідження стародавніх історичних пам'яток, визначення їх місцезнаходження та наукова реєстрація. Основна наукова мета археологічної розвідки — пошук матеріальних даних, необхідних для дослідження побуту, мистецтва, релігійних вірувань народів, що населяли в давнину певний географічний район; складання топографічних планів, реєстрація типів проведених зйомок, визначення зв'язку між пам'ятниками і місцевими природно-ландшафтними умовами та інші заходи. Археологічна розвідка проводиться також з метою визначення точного місцезнаходження пам'ятників, закономірності їх розташування. Існують різні методи археологічної розвідки — в залежності від часу проведення та поставлених цілей. Наприклад, дослідження пам'яток, що мають на поверхні землі нечисленні ознаки давніх віків, результативно проводити в весняні та осінні місяці. Під час розвідки враховується зв'язок між рельєфом землі і місцем розташування пам'ятників. Наприклад, стоянки кам'яної доби знаходяться тільки на височинах, по ямах, стоянки епохи неоліту — на узбережжі озер або біля витоку джерела; поселень бронзового століття — поруч з водою біля підніжжя гори або пагорба; пам'ятники ранньої залізної доби — в місцях, зручних для випасу худоби. Основні методи археологічної розвідки — дослідження за допомогою карти, космічних знімків або із застосуванням геодезичних, електромагнітних та інших приладів.

В ході розвідки вивчається як поверхня землі (зовнішня розвідка), так і структури під землею (глибинна розвідка).

Візуальна розвідка не вимагає розкопок і найбільш ефективна в місцевостях, де відсутня рослинність або в тих випадках, коли руїни мають настільки великі розміри, що помітні навіть серед рослинності (класичним прикладом є деякі руїни майя, де величезні храми підносяться над лісом у вигляді зарослих пагорбів) . При візуальній розвідці археолог намагається знайти артефакти які знову опинилися на поверхні внаслідок ерозії ґрунту, життєдіяльності тварин, зсувів та інших природних явищ. Деякі археологи вміло аналізують особливості мікрорельєфу («археологія гірок і ямок»), визначаючи по нерівностях земної поверхні розташування зниклих зрошувальних каналів і оборонних валів.

Глибинна розвідка проводиться з допомогою куди більш трудомістких методів, в ході яких зазвичай викопуються пробні шурфи, і витягнутий ґрунт досліджується на наявність артефактів таким чином:

• скупчення черепашок їстівних молюсків відображає мушляну купу;
• осколки каменю є відходом обробки кам'яних знарядь.

Зазвичай пробні шурфи містять дуже мало знахідок і, після встановлення самого факту наявності археологічної пам'ятки, для збору більш детальних відомостей про нього потрібні розкопки .

Якщо шуканий об'єкт містить масові відкладення матеріалу (раковини купи, звалища), то замість копання шурфів використовується взяття керна за допомогою трубки діаметром 25—75 мм.

Хімічний аналіз зразків ґрунтів застосовується як при зовнішній, так і при глибинній розвідці. Часто використовуються перевірки ґрунту на наявність:

• фосфатів, наявність яких зазвичай є індикатором гниття. За допомогою аналізу на фосфати легко знайти сміттєві відкладення, хоча їх наявність може бути пов'язано також з внесеними органічними добривами і сечею худоби;
• ртуті, яка відображає наявність останків анадромних риб, нутрощі яких, що викидаються при вичищенні, містять значні кількості ртуті;
• ліпідів, які також индицируют присутність органічних речовин.

Розвідка на відстані особливо ефективна у випадках великих ділянок земної поверхні, які традиційні способи польової розвідки не можуть охопити. Типовим способом дистанційного обстеження є аналіз аерофотознімків і знімків поверхні Землі зі супутників.

Завдяки проведенню на території Казахстану безлічі розвідувальних робіт у 1960-ті роки була складена «Археологічна карта Казахстану», а в 1980-ті роки — зведення історичних пам'яток.

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (березень 2021)

• Археологическая разведка // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — ISBN 9965-9389-9-7. (рос.)
• Археологія [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.] . // Навколосвіт .
• Д. А. Авдусин. Археологические разведки// Велика Радянська Енциклопедія: [В 30 т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров . — 3-е изд. — М. : Радянська енциклопедія, 1969—1978.

• Авдусин Д. А., Археологічні розвідки і розкопки, М. 1959.
• Блаватский В. Д., Антична польова археологія, М. 1967.
• Atkinson RJ С., Field archaeology, London, 1946.(англ.)

При написанні цієї статті використовувалися матеріали із видавництва «Казахстан. Национальная энциклопедия» (1998—2007), наданого редакцією «Қазақ энциклопедиясы» за ліцензією Creative Commons BY-SA 3.0 Unported.