Архипов Анатолій Семенович

Анатолій Архипов
Анатолій Архипов
Народився	3 липня 1925 ; Лужки[d]
Помер	20 травня 2007 (81 рік) ; Москва, Росія
Позиція	нападник, тренер
Проф. клуби	ВПС (Москва)
Ігрова кар'єра	1946 — 1951

	Анатолій Архипов
Особисті дані
Повне ім'я	Анатолій Семенович Архипов
Народження	3 липня 1925
	Лужки[d]
Смерть	20 травня 2007 (81 рік)
	Москва, Росія
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
1945	«Крила Рад» (Москва)
1953	БО (Тбілісі)
1959	ОБО (Тбілісі)
Тренерська діяльність**
1965—1966	«Авангард» (Тернопіль)
1968	«Зірка» (Кіровоград)
1974	«Металург» (Липецьк)
1976	«Хімік» (Новомосковськ)
1982—1983	«Фрунзенець» (Суми)
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Анато́лій Семе́нович Архи́пов (3 липня 1925, с. Лужки^[2], Скопинський повіт, Рязанська губернія, РРФСР, нині — Михайлівський район, Рязанська область, Росія) — радянський футболіст і хокеїст. Майстер спорту СРСР. По завершенні кар'єри гравця працював футбольним тренером. Заслужений тренер Української РСР

Життєпис

У дитинстві грав у хокей з м'ячем, в юнацькій команді московського «Динамо». Партнерами по команді були відомі в майбутньому хокеїсти Юрій Тарасов і Борис Кулагін. У 1944 році став гравцем московських «Крил Рад», одночасно граючи в хокей (на позиції правого нападника) і у футбол (на позиції захисника). У 1946 році на запрошення Анатолія Тарасова став гравцем московського клубу з хокею з шайбою ВПС МВО, продовжуючи брати участь у змаганнях в двох видах спорту. Виступаючи разом з такими хокеїстами, як Всеволод Бобров і Віктор Шувалов, у 1950 і 1951 роках став чемпіоном СРСР з хокею з шайбою. Водночас у вищій лізі чемпіонату СРСР з футболу виступав за московські команди «Трудові резерви» і ВПС.

Закінчивши кар'єру хокеїста, зосередився на футболі. У 1953 році став гравцем московського «Торпедо», того ж року вигравши «бронзу» чемпіонату СРСР. Провівши потім ще 2 сезони за «автозаводців», 1956 року на запрошення колишнього одноклубника Миколи Морозова перейшов у дніпропетровський «Металург», що в той час виступав у класі «Б». Кольори «Металурга» захищав протягом двох років, після чого зіграв сезон за кадіївский «Шахтар». Деякий час грав у тбіліському «ОБО», після чого завершив виступи.

Тренерська кар'єра

У 1961 році працював тренером у криворізькому «Авангарді», а наступного року — в калінінградській «Балтиці». Потім тренував тернопільський «Авангард», зокрема в 1965—1966 роках — як головний тренер.

У 1967 році став тренером дніпропетровського «Дніпра», а наступного року призначений старшим тренером кіровоградської «Зірки». Пропрацювавши в Кіровограді рік, в 1969 році повернувся в «Дніпро», на посаду тренера в штабі Валерія Лобановського, а пізніше — начальника команди. У 1971 році, після виходу «Дніпра» у вищу лігу чемпіонату СРСР, отримав звання заслуженого тренера УРСР.

З 1972 року працював на посаді тренера сімферопольської «Таврії», а потім у запорізькому «Металургу» й нікопольському «Колосі», а також як головний тренер у липецькому «Металургу», новомосковському «Хіміку» та сумському «Фрунзенці»