Архієпархія Фаґараша і Альба-Юлії

Архієпархія Фаґараша і Альба-Юлії
Архієпархія Фаґараша і Альба-Юлії
рум. Arhieparhia de Făgăraș și Alba Iulia
	Катедральний собор Пресвятої Трійці Катедральний собор Пресвятої Трійці
Церква	Румунська греко-католицька церква
Обряд	візантійський
Країна	Румунія
Головне місто	Блаж
Дата заснування	18 травня 1721; (як єпархія Фаґараша); 16 листопада 1854; (як архієпархія Фаґараша і Альба-Юлії)
Населення	17 000 000 осіб
Парафій	581
Катедральний собор	Собор Пресвятої Трійці
Митрополія	Фаґараша і Альба-Юлії
Єпархії-суфрагани	Єпархія Клуж-Ґерли; Єпархія Лугожа; Єпархія Марамурешу; Єпархія Ораді; Єпархія святого Василія Великого в Бухаресті
Ієрарх	Лучіан Мурешан
Мова служби	румунська
	www.bru.ro/blaj/
	Архієпархія Фаґараша і Альба-Юлії у Вікісховищі

Архієпархія Фаґараша і Альба-Юлії (лат. Archidioecesis Fagarasiensis et Albae Iuliensis Romenorum, рум. Arhieparhia de Făgăraș și Alba Iulia) — архієпархія Румунської греко-католицької церкви з центром в місті Блаж, Румунія. У митрополію Фаґараша і Альба-Юлії входять єпархії Клуж-Ґерли, Лугожа, Марамурешу, Ораді і єпархія Василя Великого з центром в Бухаресті. Архієпархію Фаґараша і Альба-Юлії очолює верховний архієпископ Румунської греко-католицької церкви кардинал Лучіан Мурешан.

Історія

У XVII столітті, після входження частини трансільванських православних румунів в повне сопричастя зі Святим Престолом, була заснована єпархія Альба-Юлії.

18 травня 1721 року єпархія Альба-Юлії була перейменована в єпархію Фаґараша.

26 листопада 1853 року єпархія Фаґараша була піднесена до рангу архієпархії, поступившись частиною території новозаснованої єпархії Лугожа. 19 грудня того ж року архієпархія Фаґараша поступилася частиною території новозаснованій єпархії Ґерли.

16 листопада 1854 року архієпархія Фаґараша була перейменована в архієпархію Фаґараша і Альба-Юлії.

5 червня 1930 року архієпархія Фаґараша і Альба-Юлії поступилася частиною території новозаснованій єпархії Марамуреша, а 29 травня 2014 року новоутвореній єпархії Василія Великого в Бухаресті.

Ординарії

єпископ Йоан Джурджу Патакі, ЧСВВ (15 червня 1721 — 29 жовтня 1727)
- sede vacante (1727—1730)
єпископ Йоан Іноченціу Міку Кляйн, ЧСВВ (11 листопада 1730 — 7 травня 1751)
єпископ Петру Павел Арон, ЧСВВ (28 лютого 1752 — 27 січня 1764)
єпископ Атанасіе Реднік, ЧСВВ (22 квітня 1765 — 2 травня 1772)
єпископ Ґріґоре Майор, ЧСВВ (8 березня 1773 — 22 вересня 1783)
єпископ Йоан Боб (15 грудня 1783 — 2 жовтня 1830)
єпископ Йоан Лемені (15 квітня 1833 — березень 1850)
архієпископ Александру Штерка Шулюціу (17 лютого 1851 — 7 вересня 1867)
архієпископ Йоан Ванча (21 грудня 1868 — 31 липня 1892)
архієпископ Віктор Міхали де Апша (18 березня 1895 — 21 січня 1918)
архієпископ Васіле Сучіу (9 серпня 1919 — 25 січня 1935)
архієпископ Александру Ніколеску (29 серпня 1936 — 5 червня 1941)
- sede vacante (1941—1990)
архієпископ, кардинал Александру Тодя (14 березня 1990 — 4 липня 1994)
архієпископ, верховний архієпископ, кардинал Лучіан Мурешан (з 4 липня 1994)