Аріарат V Філопатор

Аріарат V Філопатор
Аріарат V Філопатор
Народився	2 століття до н. е. ; Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина
Помер	2 століття до н. е. ; Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина
Діяльність	політик
Титул	цар Каппадокії
Термін	163—130 роки до н. е.
Попередник	Аріарат IV
Наступник	Аріарат VI Епіфан Філопатр
Рід	Аріартидиd
Батько	Аріарат IV Евсеб
Мати	Антіохіда
Брати, сестри	Стратоніка Пергамськаd і Ariarathesd
У шлюбі з	Ніса Каппадокійська
Діти	Аріарат VI і Demetrios of Cappadociad
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Аріарат V Евсеб Філопатор (дав.-гр. Ἀριαράθης Εὐσεβής Φιλοπάτωρ; 179/182 до н. е. — 130 до н. е.) — цар Каппадокії у 163—130 роках до н. е.

Життєпис

Походив з династії Аріаратідів. Молодший син царя Аріарата IV. Його матір'ю була Антіохіда Каппадокійська (донька селевкідського царя Антіоха III Великого). При народженні отримав ім'я Мітрідат. Здобув освіту в Римі й Афінах. Тут зумів придбати багатьох друзів, насамперед майбутнього пергамського царя Аттала II.

Перед смертю батько вислав старших зведених братів Мітрідата в інші країни, а самого оголосив спадкоємцем. Після смерті Аріарата IV у 163 році до н. е. стає царем під ім'ям Аріарат V Філопатр.

У 160 році до н. е. царя було повалено зведеним братом Ороферном за допомогою сирійського царя Деметрія I Сотер (останній виступив проти Аріарата V за те, що той не забажав одружитися з сестрою Деметрія I). Аріарат V втік до Пергам. У 159 році до н. е за підтримки Аттала II, царя Пергаму, переміг Ороферна й повернув собі владу.

Втім у 158 році до н. е. знову почалася боротьба за владу з братом. Того ж року Аріарат V вимушений був залишити царства й звернутися по допомогу до Римської республіки. За допомогою останньої (насамперед консулів Секста Юлія Цезаря і Луція Аврелія Ореста, що встали на бік Аріарата V) 157 року до н. е. відновлено вдруге на троні. За рішенням римському сенату розділив владу з Ороферном. 156 року до н. е. після смерті останнього став одноосібним царем. За підтримки Пергаму і Риму домігся визнання влади над Каппадокією з боку Деметрія I.

У 155 році до н. е. спрямував війська на допомогу Пергама у війні з Віфінським царством (до 154 року до н. е.). В подальшому сприяв розвитку культури та мистецтва в Каппадокії, намагаючись дотримуватися мирних стосунків із сусідами. Цьому також сприяла боротьба за трону в Державі Селевкідів, повстання там, а потім конфлікт Селевкідів з Парфією. Також встановив дружні стосунки з Афінами, натомість отримав афінське громадянство.

У 130 році до н. е. наказав своєму війську рушити на допомогу римлянам, які боролися з повстанням Аристоніка в Пергамі. За цю допомогу отримав Лікаонію та частину північної Кілікії. Втім внаслідок змови антиримської знаті, яку, можливо, підтримала дружина царя через бажання влади, Аріарата V було вбито. Новим царем став його син Аріарат VI Епіфан Філопатр.

Див. також

Напад Аріарата V на Прієну

Джерела

Édouard Will, Histoire politique du monde hellénistique, Annales de l'Est, Nancy, 1967, tome II, p. 312 et suivantes, 321 et 353.
Hazel, John; Who's Who in the Greek World, «Ariarathes V», (1999)
Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques. Band 4, CNRS Éditions, Paris 2005, ISBN 2-271-06386-8, S. 529—535
Габелко О. K. К династической истории эллинистической Каппадокии: царский дом Ариаратидов // Античный мир и археология. — Саратов, 2009. — Вып. 13