Астрономічна обсерваторія Софійського університету

Астрономічна обсерваторія Софійського університету

42°40′55″ пн. ш. 23°20′41″ сх. д. / 42.681843888889° пн. ш. 23.344708111111° сх. д. / 42.681843888889; 23.344708111111
Країна	Болгарія
Розташування	Sredets Districtd
Організація	Софійський університет Святого Климента Охридського
Відкрито	1894
Сайт:	phys.uni-sofia.bg/~astro/EN/obs_en.html
Астрономічна обсерваторія Софійського університету Астрономічна обсерваторія Софійського університету (Болгарія)
Астрономічна обсерваторія Софійського університету у Вікісховищі

Астрономічна обсерваторія Софійського університету Святого Климента Охридського (болг. Астрономическа обсерватория на Софийския университет) — перша астрономічна обсерваторія в Болгарії та одна з перших на Балканському півострові^[1]. Вона була заснована в 1894 році з ініціативи професора Маріна Бичеварова^[2]. Знаходиться в Борисовій градині^[bg], біля басейну «Марія Луїза». Основна мета астрономічної обсерваторії — навчання студентів кафедри астрономії фізичного факультету Софійського університету^[3].

Будівництво старої будівлі та великого купола почалося в 1892 році на луках за межами Софії, далеко від міських вогнів, і було завершено в 1894 році. Сьогодні будівля знаходиться на території одного з центральних міських парків — Борисової градини. Першим спостережним приладом, який використовувався в обсерваторії, була оглядова труба Петара Берона^[1], подарована в 1886 році його племінником Стефаном Бероном Болгарському літературному товариству і передана товариством для потреб університету. Труба була виготовлена компанією Мерца в Мюнхені в другій половині XIX століття і мала збільшення близько 500 разів. Тепер ця труба є експонатом Національного політехнічного музею^[bg] в Софії^[3].

У 1897 році професор Марін Бичеваров поставив у Болгарію перший телескоп на стаціонарній основі. Це був 15-сантиметровий телескоп на екваторіальному монтуванні. Він був відреставрований у 2004 році і використовується досі^[3].

У 1910 році Бичеваров провів спостереження комети Галлея. У той же час студент А. Кунчев розрахував ефемериди комети. Спостереження комети також проводив асистент Кіріл Попов, який опублікував їх у двох статтях у «Comptes Rendus» Французької академії. Збереглись спостереження та розрахунки умов затемнень Сонця і Місяця та покриттів зір Місяцем, зроблені Бичеваровим^[3].

З 1928 по 1965 рік астрономічну обсерваторію очолював академік Нікола Бонев. У той час обсерваторію розширили і побудували аудиторію для занять, терасу для астрономічних спостережень і ще один менший купол. З 1942 по 1986 рік обсерваторія також була службою часу^[3].