Атенульф Беневентський

Атенульф Беневентський
Батько	Ландульф V

Атенульф (лат. Atenulf) — син лангобардського князя Беневенто Ландульфа V та молодший брат наступного князя Пандульфа III. У 1040 році Беневентське князівство ще мало престиж першого з незалежних лангобардських князівств Пвіденної Італії. Коли топотерит Мельфі, лангобард Ардуїн та його нормандські найманці повстали проти візантійської влади, спільні лангобардсько-нормандські сили обрали своїм лідером Атенульфа, оголосивши його «князем Беневентським».

Після загибелі катепана Никифора Дукіяна, нормадці планували обрати лідера зі своїх лав, але Вільгельм Апулійський зазначає, що Атенульф «можливо, дав їм золото чи срібло і таким чином змусив їх порушити попередню угоду». Таким чином, його було обрано лідером.

3 вересня 1041 року повстанці розгромили війська нового візантійського катепана Екзавгуста, сина великого Василя Боіанна. Самого Екавгуста захопили в полон і перевезли до Беневенто. Приблизно в той час князь лангобардського Салерно Гваймар IV, почав активно залучати нормандських найманців під свій прапор. У лютому 1042 року, ймовірно, відчуваючи себе покинутим, а можливо, й внаслідок підкупу візантійцями, Атенульф домовився про викуп Екзагуста, а потім утік з викупними грошима на грецьку територію, де й помер у безвісті (але, ймовірно, багатим). Після зради Атенульфа, на чолі антивізантійських повстанців став лангобард Аргір.

• Norwich, John Julius. The Normans in the South, 1016—1130. London: Longmans, 1967.