Атрибуція (джерелознавство)

Атрибуція джерела — визначення авторства джерела у випадку відсутності в історичній пам'ятці прямого посилання на саме авторство або посилання на псевдонім чи коли дане джерело є фальсифікатом або навмисно приписане авторство. Є компонентом джерелознавства.

Встановлюються такі джерела завдяки порівняльному аналізу з іншими роботами ймовірних авторів, через вивчення схожості стилю почерку, мови, порівняння інших схожих пам'яток, які містять схожі свідчення тощо.

Встановлення авторства надає розуміння цінності джерела та самої інформації в ньому. Цей чинник дозволяє встановити обізнаність та поінформованість автора. Аналіз дає змогу з'ясувати повноцінність джерела та його достовірність. Відбиття інформації в мотивах автора, зміст, особливість події. Атрибуція джерела надає дані про діяльність самого автора та інших характеристик.

Атрибуція джерела є специфічною для державних установ і політичних структур. Попри те, що вони з'являються під підписом одного автора, вони є колективною працею.

Завдяки атрибуції джерел здобуваються свідчення про змісти і мотиви діяльності осіб, колективів, установ, організацій.

• Атрибуція (авторське право)

• Варшавчик М. Я., Боряк Г. В. та ін. Джерелознавство історії України: довідник. — Київ : Інститут археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 1998. — С. 15. — 300 прим. — ISBN 5-7702-0849-X.

• Атрибуція // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 69.