Аудріс Юозас Бачкіс
Аудріс Юозас Бачкіс (лит. Audrys Juozas Bačkis; нар. 1 лютого 1937, Каунас) — литовський кардинал і ватиканський дипломат. Титулярний єпископ Мети з персональним титулом архієпископа з 5 серпня 1988 по 24 грудня 1991 року. Апостольський нунцій в Нідерландах з 5 серпня 1988 по 24 грудня 1991 року архієпископ Вільнюса з 24 грудня 1991 по 5 квітня 2013. Голова конференції католицьких єпископів Литви з 15 жовтня 1993 по 3 листопада 1999 і з 20 вересня 2002 по 20 вересня 2005 року. З 3 листопада 1999 по 20 вересня 2002 і з 20 вересня 2005 віце-голова конференції католицьких єпископів Литви. Кардинал-священик з титулом церкви Natività di Nostro Signore Gesù Cristo a Via Gallia з 21 лютого 2001. Ранні рокиНародився 1 лютого 1937 року в Каунасі в сім'ї литовського дипломата Стасіса Антанаса Бачкіса і вчительки Они Бачкіене. Оскільки в 1938 його батько Стасіс Бачкіс був призначений у посольство Литви у Франції, то після приєднання Литви до СРСР у 1940 році сім'я переїхала на Захід. Після Другої світової війни сім'я залишилася у Франції. У 1955 році здобув середню освіту в інституті Сен-Марі-де-Монсо і вступив до семінарії Сен-Сюльпіс в Іссі-ле-Муліно, де вивчав філософію. Отримав богословську освіту в Папському Григоріанському університеті в Римі. Крім рідної литовської мови, володіє італійською, англійською і французькою. Священик і папський дипломат18 березня 1961 року з рук кардинала Луїджі Тралья генерального вікарія Риму отримав священичі свячення. Протягом деякого часу працював у США, забезпечуючи душпастирську опіку литовської громади. Після цього повернувся до Риму і поступив у Папську Церковну академію. Одночасно вивчав церковне право в Папському Латеранському університеті і отримав ступінь доктора канонічного права. У 1964 році закінчив навчання і вступив на дипломатичну службу Святого Престолу. Був секретарем Апостольської нунціатури на Філіппінах (1964—1965), секретарем Апостольської нунціатури в Коста-Риці (1965—1967), секретарем Апостольської нунціатури в Туреччині (1967—1970), секретарем Апостольської нунціатури в Нігерії (1970—1973). Таємний камергер Його Святості 26 червня 1965 роки (титул замінений на Капелан Його Святості в 1968 році). У 1973 році призначений на роботу в Державний секретаріат Ватикану, служив у Раді громадських справ Церкви. Займався питаннями міжнародних організацій, миру і роззброєння. У 1975 році він був членом делегації Святого Престолу на конференції ООН у Відні. З 1979 році заступник секретаря Ради громадських справ Церкви, отримав титул Почесний прелат Його Святості. Єпископ і нунцій5 серпня 1988 року обраний титулярним єпископом Мети, з персональним титулом архієпископа (займав посаду до 24 грудня 1991 року) і призначений про-нунцієм в Нідерландах. Єпископська хіротонія відбулася 4 жовтня 1988 року в Соборі Святого Петра у Ватикані. Головним святителем був папа Іван Павло II, а співсвятителями — кардинал Акілле Сільвестріні, префект Верховного Трибуналу Апостольської сигнатури і титулярний єпископ Егнації Юозас Прайксас, апостольський адміністратор Каунаса. 24 грудня 1991 року папа Іван Павло II заснував Вільнюську церковну провінцію і призначив Аудріса Бачкіса архієпископом-митрополитом Вільнюським. Голова конференції католицьких єпископів Литви (15 жовтня 1993 — 3 листопада 1999, 20 вересня 2002 — 20 вересень 2005). З 3 листопада 1999 року по 20 вересня 2002 року і з 20 вересня 2005 року — віце-голова конференції католицьких єпископів Литви. 5 квітня 2013 папа Франциск прийняв зречення кардинала Бачкіса з уряду Вільнюського архієпископа. КардиналЗ 21 лютого 2001 кардинал-священик з титулом церкви Natività di Nostro Signore Gesù Cristo a Via Gallia. Бачкіс був одним з кардиналів-виборців, які брали участь в Папському конклаві 2005 року, який обрав папу Бенедикта XVI і Папському конклаві 2013 року[2], на якому було обрано папу Франциска. У 2004 році Бачкіс прийняв неоднозначне рішення про перенесення «Образу Божого Милосердя» (1934 рік) Евгеніуша Казимировського з церкви, яка використовується польськими вірними Вільнюса (церква Святого Духа), в менш відому церкву Святої Трійці. Це викликало протести серед вірних і було потрактовано як антипольський акт. 15 червня 2013 папа Франциск призначив його своїм спеціальним посланцем на урочистостях з нагоди 1025-річчя хрещення Русі, які відбулися в Києві 17-18 серпня 2013 року[3]. Нагороди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
