Бабадагли Матільда Олександрівна
Маті́льда Олекса́ндрівна Бабадагли́ (нар. 6 липня 1942, Кірсанов, Тамбовська область) — дитячий невролог. Кандидат медичних наук (1972). Доцент (1990). Співавтор нової технології відновного лікування пацієнтів з органічними неврологічними ураженнями — системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, більш відомої, як Метод професора Козявкіна[1][2][3]. Біографічні відомостіНародилася в евакуації під час німецько-радянської війни, в родині професора гінекології Олександра Бабадагли. Мала старшого брата, Віктора, надалі відомого геолога. 1964 року закінчила педіатричний факультет Львівського державного медичного інституту. Далі закінчила заочну аспірантуру у відділені дитячої неврології Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства і гінекології. 1972 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Стан нервової системи дітей, вийнятих при пологах за допомогою акушерських щипців і вакуум-екстрактора»". У 1974—1977 роках викладала у Львівському медичному інституті на кафедрі госпітальної педіатрії, потім, до 1999 року, на кафедрі неврології. 1990 року здобула вчене звання доцента на кафедрі нервових захворювань. У 1999—2013 роках працювала в Міжнародній клініці відновного лікування для хворих із хронічною неврологічною патологією та дитячим церебральним паралічем професора В. І. Козявкіна в Трускавці. Наукова діяльністьМатільда Бабадагли — автор близько 80 наукових праць, співавтор монографій, методичних посібників, учасник міжнародних з'їздів і конгресів. Очолювала підсекцію дитячих неврологів, є членом президії Львівського обласного наукового товариства неврологів. Як науковий консультант співпрацює з Інститутом проблем медичної реабілітації. Від 1999 року бере участь у проведенні курсів тематичного вдосконалення лікарів — в Інституті проблем медичної реабілітації, який є філією кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології Київської медичної академії післядипломної освіти. Її учнями є Г. Ф. Козубенко, О. В. Кунта, Н. Л. Боженко. Посібники
Наукові статті
Конференції
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia