Бабенко Іван Олександрович

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті. (січень 2018)

Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (січень 2018)

Бабенко Іван Олександрович
Народження	19 жовтня 1935(1935-10-19) (89 років) Київ
Смерть	2013
Національність	українець
Країна	СРСР→ Україна
Жанр	живописець, графік, плакатник
Навчання	Харківське державне художнє училище, Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова
Вчитель	Луценко Анатолій Павлович
Діяльність	художник
Член	Національна спілка журналістів України і Національна спілка художників України

Іва́н Олекса́ндрович Бабе́нко (нар. 19 жовтня 1935(19351019), м. Київ - 2013, м. Харків) — харківський художник. Живописець, графік, плакатник. Працює в жанрах тематичної картини, портрета, пейзажу, натюрморту. Член Спілки журналістів України (1974). Член Національної Спілки художників України (1990).

Народився 19 жовтня 1935 року, в місті Київ. Первинну фахову освіту здобув Харківському державному художньому училищі, який закінчив у 1966 р. Другу вищу освіту здобував в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова у м. Львові, який успішно у 1972 р.^[1]

Починаючи з 1991 року працює на посаді доцента в Харківській державній академії міського господарства. Бере активну участь у виставках різного рівня, починаючи з 1966 р. — це республіканські і всесоюзні виставки. У міжнародних виставках бере участь починаючи з 1972 р. В закордонних виставках художник бере участь з 1977 р. Його картини експонувались в наступних країнах: Чехословаччина, Угорщина, Болгарія і Польща.

 Персональні виставки митця проводилися  в м. Харків в наступних роках (1975, 1966, 2000 рр.) та у  Москві в 1993 р.

• «Солдатки. 43-й рік», (1966);
• «В рідну бригаду» (1970);
• «Портрет доярки», (1977);
• «Мала Земля. Комісар», (1978);
• «Обжинки», (1982);
• «Портрет Героя Соціалістичної Праці І. Бабанського», (1983);
• «На мирної ниві», (1983—1984);
• «Осінь під Москвою» (1986);
• «Портрет художника М. Середченка», (1987);
• «Очікування. Тисячі дев'ятсот сорок п'ять», «Другий ешелон», (1989);
• «Хлібороб», (1989);
• «Золота осінь» (1990);
• «Портрет професора», (1990);
• «Польові квіти» (1992);
• «Світлий день», «Весна іде», (1994);
• «На Полтавщині» (1995);
• «Березень», (1996);
• «Радісний день. Весна»(1996);
• «Вечерний звон», (1999).

Художні твори зберігаються в Міністерстві культури України, Національному музеї міста Єйськ (РФ).

• Бабенко Іван Олександрович // Енциклопедія Сучасної України [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998; Романовский В. Волшебная кисть художника // Веч. Харьков. 2001, 3 фев.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.

Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.