Бабич Олексій Олександрович

Бабич Олексій Олександрович
Солдат
Загальна інформація
Народження	25 листопада 1997(1997-11-25) с. Високе, Високівська сільська громада, Житомирська область
Смерть	31 серпня 2022(2022-08-31) (24 роки) с. Новомихайлівка, Донецька область
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОДШБр
Війни / битви	Російська збройна агресія проти України
Нагороди та відзнаки

Олексі́й Олекса́ндрович Ба́бич (нар. 25 листопада 1997(19971125) — 31 серпня 2022) — солдат 79-ої окремої десантно-штурмової бригади.

Бабич Олексій закінчив Високівську загальноосвітню школу у Черняхівському районі^[1][2].

У 2015—2017 роках навчався у Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира, на професії "Машиніст крана автомобільного, слюсар з ремонту автомобілів, водій"^[3].

У липні 2022 року пішов добровольцем до ЗСУ. 31 серпня 2022 року не вийшов на зв'язок з рідними та довгий час числився безвісти зниклим.

"Ми разом були у навчальному центрі, – згадує побратим Олексія Бабича Валерій. – Олексій був справжнім воїном, гарним хлопцем. Обставини загибелі такі: це була російська диверсійно-розвідувальна група, це був ближній бій. Наші побратими всю групу рашистів знищили, але не обійшлося без втрат і з нашого боку"^[4]

У Олексія Бабича залишилися мати, дружина, дочка.

03 листопада 2022 року похований у Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі^[5][6][6].

Указом Президента України № 443/2023 від 18 липня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно^[7]

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.