Бабьонишев Олександр Петрович
Олександр Петрович Бабьонишев — псевдонім Сергій Максудов (нар. 10 березня 1938-го в Ростові-на-Дону[3]) — російський геолог, історик, демограф[4], соціолог. Відомий фахівець з вивчення втрат населення СРСР. БіографіяСин Сари Емануїловни Бабьонишевої (1910—2007[5]), літературного критика, члена Спілки Радянських Письменників, в 1970-ті роки співробітниці Фонду допомоги політв'язням та їхнім родинам.[3] У 1961 році закінчив геологорозвідувальний інститут у Москві[6][7]. Працював у Гідропроекті. У 1964 році перейшов з Геологічного відділу у групу впровадження математичних методів і ЕОМ. У 1971 році захистив кандидатську дисертацію по темі «Розчленування товщі гірських порід при інженерно-геологічних дослідженнях з використанням ймовірнісно-статистичних методів». У 1972—1980 старший науковий співробітник Інституту розробки горючих копалин. У 1960—1970 роки брав участь у правозахисному русі в СРСР. Виступив на захист Андрія Синявського та Юлія Даніеля. Протестував проти радянського вторгнення в Чехословаччину (поширював листівки), підписав лист протесту проти висилки Солженіцина. В 1968—1980 рр. збирав і передавав інформацію для «Хроніки поточних подій»[8]. Автор, редактор і розповсюджувач самвидаву. У травні 1964 відвідав у ссилці Бродського, привіз йому в подарунок від Л. Чуковскої, том Джона Донна[9][6]. Один з укладачів «Сахаровської збірника», пізніше виданого шести мовами (передмова до німецького видання написали Генріх Белль і Лев Копелєв). Брав участь допомоги сім'ям політв'язнів. Був одним з укладачів, авторів та видавців самвидавського журналу «Пошуки і роздуми» (Москва, 1980—1981)[8]. Перша його публікація за оцінкою втрат радянського населення в роки громадянської війни, колективізації та Другої світової війни вийшла в журналі «Cahiers du monde russe» в Парижі 1977 року. В кінці березня 1980 року їздив в Горький, щоб зустрітися з засланим туди академіком Сахаровим. В будинок до Сахарова нікого не пускали, тож було вирішено перевірити, а чи може сам Андрій Дмитрович ходити в гості до своїх знайомих. Для цього відмовник Марк Ковнер надав свою порожню квартиру, а Бабьонишев передав через Олену Боннер запрошення Андрію Дмитровичу прийти на масляні млинці. Шість чи сім співробітників КДБ не пустили Сахарова у двір будинку, де його чекав Бабьонишев. Тоді наступного дня Бабьонишев, відправивши сім'ю до Москви, просто приїхав до будинку Сахарова і постукав у вікно. Андрій Дмитрович йому відкрив, Олександр заліз у квартиру через вікно і розмовляв з дисидентом кілька годин. Після цього Бабьонишева було затримано, а пост міліції перенесли з вестибюля під'їзду прямо під двері квартири Сахарова.[10] Бабьонишева звільнили з роботи, затримали, проводили обшуки і допити (1979—1981). У 1981 році він був змушений емігрувати до США, з того часу живе в Бостоні[8]. Наукова діяльністьДослідження ГолодоморуВикладав і займався дослідженнями в Гарвардському і Бостонському університеті (США), в Українському інституті Едмонтона (Канада). Дійшов висновку, що викликаний голодом і репресіями демографічний дефіцит (Голодомор) становив в Україні в 1927—1938 рр. 4,5 млн. Результати підрахунків він оприлюднив у 1983 році в українському журналі «Сучасність», який тоді видавався в Мюнхені. На основі таблиць смертності 1925—1926 рр., Максудов підрахував, що недооблік дитячої смертності становив у 1933 році не менше 150 тис. чоловік. Відповідно такий же недооблік спостерігався при оцінці народжуваності. Тому цифру народжень слід було скоригувати до 621 тис. чоловік.[11] Середня народжуваність в українській сім'ї в 1926—1933-х роками була на рівні 7-8 дітей. Селяни, які й стали жертвами Голодомору, становили тоді три чверті населення України. За підрахунками Бабьонишева тільки під час голоду 1933 року в Україні загинуло 3,3 млн дітей.[12] Редагував журнали
Автор та упорядник книг
Його перу належать близько сотні статей, опублікованих в журналах:
ТвориКниги
Статті
ПосиланняПримітки
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
