Бабінський Андрій Валерійович

Андрій Валерійович Бабінський
Загальна інформація
Народження	20 лютого 1991(1991-02-20) Сокиряни, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	8 серпня 2023(2023-08-08) (32 роки) Червона Криниця  (загибель у бою)
Поховання	Сокиряни
Національність	українець
Alma Mater	Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Псевдо	Медик
Військова служба
Роки служби	2022—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ДШВ
Формування	80 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна: Російське вторгнення в Україну Український контрнаступ (2023)
Нагороди та відзнаки

Андрі́й Вале́рійович Бабінський (20 лютого 1991, м. Сокиряни, Чернівецька область — 8 серпня 2023, поблизу с. Червона Криниця, Запорізька область^[1]) — український біохімік, науковець, громадський діяч, військовик-доброволець, учасник російсько-української війни (з березня 2022 року^[2]), старший солдат, бойовий медик 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Засновник національного руху «Мегамарш у вишиванках»^[3]. Учасник Революції Гідності.

Один із популяризаторів гри «Криївка» — патріотичної альтернативи «Мафії», співорганізатор низки культурно-мистецьких подій Києва та інших міст^[4]. Співорганізатор Шевченківського фестивалю «Ше.Fest», який щороку відбувається у селі Моринці^[5].

Народився 20 лютого 1991 року в містечку Сокиряни Чернівецької області. У 2007 році закінчив місцеву Сокирянську гімназію та вступив до Національного авіаційного університету в Києві.

Бувши студентом, восени 2008 року започаткував «Мегаграндіозний марш у вишиванках»^[6] — столичну подію, що зрештою стала культовим та міжнародним рухом. Учасники мегамаршу традиційно двічі на рік збираються у вишиванках та вирушають у ходу вулицями міст. Із зовсім невеликої у 2008 році події в Києві на кілька осіб, Мегамарш перетворився на багатотисячний знаковий міжнародний захід з унікальною культурною програмою, конкурсами, концертами та непересічними знайомствами. Завдяки Андрію, хода у вишиванках стала регулярним масовим заходом у десятках українських та закордонних міст, а традиційна українська сорочка — впізнаваним міжнародним брендом^[7].

Після закінчення університету протягом 2013—2017 років працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України. Зокрема, досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферол).

Після роботи в Інституті, у 2019—2020 роках працював у Данії в галузі агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом.

З початку повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до лав Сил територіальної оборони Збройних сил України. Захищав Батьківщину у складі 97-го батальйону 107-ї бригади Сил ТрО, де здобув фах бойового медика. Воював на Харківщині та під Бахмутом. Влітку 2023 року перевівся до 80-ї ОДШБр (десантно-штурмова рота 1 десантно-штурмового батальйону), брав участь в українському контрнаступі на Запорізькому напрямку.

Загинув 8 серпня 2023 року в бою поблизу села Червона Криниця Оріхівського району Запорізької області від російського артилерійського обстрілу касетними боєприпасами.

16 серпня 2023 року в центрі Києва відбувся захід пам'яті, присвячений бійцю. Учасники у вишиванках вирушили ходою від пам'ятника Ярославу Мудрому до Стіни пам'яті загиблих за Україну, де вшанували пам'ять Андрія й усіх полеглих воїнів в російсько-українській війні, а також виконали Державний гімн України^[8][9].

• Орден «За мужність» III ступеня (28 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[10]