Бадаянц Тимофій Петрович

Тимофій Бадаянц
Народження	10 листопада 1938(1938-11-10) Горлівка, УРСР
Смерть	27 серпня 2021(2021-08-27) (82 роки) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Національність	вірменин
Країна (підданство)	Україна  СРСР
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Калінінград, Аден, Ель-Мукалла, Кіровакан
Найважливіші споруди	науково-проєктне обгрунтування та генеральний план Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» (село Трахтемирів), концептуальний проєкт Льодового стадіону (Київ, проспект Академіка Глушкова, 9), Вірменська апостольська церква (Київ; у процесі будівництва) тощо
Містобудівні проєкти	генеральна схема розселення України та Молдови, генеральні плани Адену, Ель-Мукалли (Ємен)
Реставрація пам'яток	реконструкція будинку № 6 по Ірининській вулиці (Київ), реконструкція проспекту Миколи Бажана (Київ)
Членство	Національна спілка архітекторів України
Нагороди

Тимофій Петрович Бадаянц (10 листопада 1938, Горлівка — 27 серпня 2021, Київ) — український архітектор вірменського походження, член Національної спілки архітекторів України та її правління. Автор понад 100 проєктів, планів та комплексів у різних країнах світу, зокрема Україні, Ємені, Вірменії тощо.

Понад 30 років — генеральний директор Студії неординарного проєктування Міжнародної академії архітектури (1990—2021). Протягом 16 років — головний архітектор та начальник управління містобудування Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (Держбуд України). В.о. голови Київської вірменської громади (2014) та член її правління^[1].

Народився 10 листопада 1938-го року у місті Горлівка на Донеччині у великій родині біженців від геноциду вірменів. Батько родом з Карсу, мати — з Ерзуруму.

Служив у лавах радянської армії. Після демобілізації вступив до архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту. Під час навчання працював на будівництвах Казахстану, Росії, Чехословаччини. Закінчив інститут у 1970-му році.

Протягом 15-ти років працював у проєктних установах Києва: п'ять років у Проєктному інституті КДБ при Раді міністрів СРСР, десять років — у Науково-дослідному і проєктному інституті містобудування. Три роки обіймав посаду головного інженера Міністерства будівництва Ємена, створив генеральні плани Адена, Ель-Мукалли^[2].

У 1988-му році брав участь у ліквідації наслідків Спітакського землетрусу, розробив проєкти будівництва житлових мікрорайонів Тарон-1 і Тарон-2 у Кіровакані. З 1990-го року — директор Студії неординарного проєктування Міжнародної академії архітектури.

З кінця 1990-х років — головний архітектор та начальник управління містобудування Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (Держбуд України), на цій посаді — 16 років. Протягом трьох років — заступник генерального директора-начальник управління проєктів НСК «Олімпійський»^[1].

Нагороджений багатьма грамотами та нагородами, зокрема медаллю «Ветеран праці».

Помер на 83-му році життя 27 серпня 2021-го року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі.

Наймолодша дитина у великій українсько-вірменській родині. Один із братів — багаторічний директор Донецької обласної філармонії Іван Бадаянц (1931—2002).

Дружина — філологиня, педагог Київського національного лінгвістичного університету Ганна (Анаїда) Бадаянц (1948—2008). Виховали трьох синів та доньку. Один із синів — архітектор Павло Бадаянц (нар. 1972).

Автор понад 100 проєктів, планів та комплексів у різних країнах світу, зокрема Україні, Ємені, Вірменії тощо. Автор наукових робіт, збірок власних поезій. Керівник авторського колективу щодо розробки проєктної документації на будівництво комплексу Вірменської апостольської церкви у Києві^[1].

Член правління Київської вірменської громади, у 2014-му році — в.о. голови громади. Радник голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації^[3].

Член архітектурно-містобудівної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Член Національної спілки архітекторів України та її правління, асоціативний член Української академії архітектури.

• Бадаянц Т. П., Велигоцкая Н. И. «В честь Горловского вооруженного восстания 1905 года» // Строительство и архитектура. — 1983. — № 10.
• Бадаянц Т. П. «Пути повышения комплексности застройки» / Т. П. Бадаянц, С. И. Лапоногов // Строительство и архитектура. — 1988. — № 7.
• «Точка перемен» [Текст]: [сб. стихов] / Тимофей Бадаянц. — Киев: [б. и.], 2010. — 109, [2] с.
• «Путь сладкого греха» [Текст]: [сб. стихов] / Тимофей Бадаянц. — Киев: Макрос, 2011. — 156, [3] с.
• «Восьмое чудо света» [Текст]: [поэзия] / Тимофей Бадаянц. — Киев: Феникс, 2013. — 215 с.

• науково-проєктне обґрунтування та генеральний план Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» (село Трахтемирів)
• концептуальний проєкт Льодового стадіону (Київ, проспект Академіка Глушкова, 9)
• Вірменська апостольська церква (Київ; у процесі будівництва)
• проєкт бізнес-парку (Київ, проспект Валерія Лобановського, 190)
• генеральний план торговельно-офісного та житлового комплексу із 6-поверховим паркінгом (Київ, вулиця Антоновича, 54)
• генеральний план соціально-культурного центру (Київ, вулиця Хорива, 25)
• реконструкція будинку № 6 по Ірининській вулиці (Київ)
• реконструкція проспекту Миколи Бажана (Київ)
• проєкти будівництва житлових мікрорайонів Тарон-1 і Тарон-2 (Кіровакан)
• житлові будинки, клуб (Калінінград)
• генеральні схеми розселення України та Молдови
• генеральні плани Адену, Ель-Мукалли (Ємен)