Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія (Фромборк)

Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та Святого Андрія Bazylika Archikatedralna Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i św. Andrzeja Apostoła
Вигляд на Базиліку Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія
54°21′25″ пн. ш. 19°40′54″ сх. д. / 54.35694° пн. ш. 19.68167° сх. д. / 54.35694; 19.68167
Тип споруди	католицький соборd і пам’ятка архітектури
Розташування	Польща, Фромборк (Браневський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство)
Початок будівництва	1329 рік
Кінець будівництва	1388 рік
Будівельна система	цегла
Стиль	Готика
Належність	Римо-Католицька Церква
Єпархія	Roman Catholic Archdiocese of Warmiad
Стан	Пам'ятка історії[1] і об'єкт культурної спадщини Польщі[2]
Епонім	Небовзяття Діви Марії
Покровитель	Андрій Первозваний
Вебсайт	katedra-frombork.pl
Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія (Фромборк) (Польща)
Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія у Вікісховищі

Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія (пол. Bazylika Archikatedralna Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i św. Andrzeja Apostoła) у Фромборку — римо-католицький храм, дієцезіальний собор у польському місті Фромборку Браневського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства, усипальниця польсько-німецького вченого і мислителя Миколая Коперника.

Після потрясінь від завойовників у період до 1280 року економічне становище у Вармійському краї швидко стабілізувалось, відтак усередині XIV століття за єдиним планом у Фромборку (Фрауенбурґу/нім. Frauenburg) було здійснено будівництво міцного бургу й власне католицького собору. Кафедральний собор Успіння Богородиці та Святого Апостола Андрія зводився у 1329—88 роки, й велична готична церква завдовжки 99 м до сьогодні зберегла своє архітектурне обличчя в основному в первісному стані.

Собор будували у три етапи:

1. У 1329—42 роки були зведені прямі, закриті хори, притаманні західно-європейським архітектурним формам кінця ХІІІ століття, що забезпечили елегантний інтер'єр, знов таки характерний для класичних готичних взірців засобом створення зірчастого склепіння.
2. Тригранна нава (архітектура) (бл. 1355—80) промовляє також про відданість класичним готичним взірцям.
3. Зведення собору було завершено будівництвом багато оздобленого проходу (бл. 1380—88), що закінчується масивним порталом з ґотландського вапняку, оздоблений скульптурами святих на архівольтах.

Як і деякі інші храми (дієцезіальні собори в Сандомирі та Варшаві) катедра у Фромборку не має великої вежі, натомість у нього по кутах чотири невеликі башточки. Західний фронтон прикрашений монументальною високою аркадою, що не є типовою для культових споруд цього регіону.

Інтер'єр собору у теперішній час, по тому, як у XV-му столітті поляками і у XVII-му шведами був пограбований, є бароковим.

Значну цінність являє костьольний орга́н, виконаний майстром із Гданська Даніелем Нітровським (Daniel Nitrowski) 1682 року, він заслужено користується світовою популярністю — у наш час тут відбувається щорічний міжнародний літній фестиваль органної музики.

З часу пізнього Середньовіччя зберігся і колишній соборний вівтар, виконаний на замовлення єпископа Лукаса Ватценроде (Lucas Watzenrode) в одній з торунських майстерень, і тепер розміщений у північному притворі нави.

Базиліка у Фромборку знаменита тим, що 1543 року в одному з її бічних вівтарів поховали великого вченого і мислителя Миколая Коперника.

• 
  Центральний фасад катедри
• 
  Портал собору
• 
  Фрагмент склепіння
• 
  Інтер'єр собору

• Kreth Werner: Kemper-Orgeln im Dom zu Frauenburg, Reinfeld in Holstein, 1935. (нім.)
• Reifferscheid G. Der Dom zu Frauenburg — Ermländische Kathedrale über dem Frischen Haff. Münster, 1984. (нім.)
• Wochnik F. Der Westgiebel des Domes in Frauenburg, o.O., 2005. (нім.)
• Chrzanowski. Przewodnik po zabytkowych kościołach północnej Warmiiю — Olsztyn : Warmińskie Wydawnictwo Diecezjalne, 1978. — S. 41—50, 45—46. (пол.)
• Kopiczko A. Ustrój i organizacja diecezji warmińskiej w latach 1525—1772 // Rozprawy i Materiały Ośrodka Badań Naukowych im. Wojciecha Kętrzyńskiego w Olsztynie. — Olsztyn, 1993. — № 132. — S. 31—33. — ISSN 0585-3893. (пол.)
• Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Mazurach Pruskich i Warmii. — Olsztyn : Agencja Wydawnicza «Remix», 1991. — S. 279—292. — ISBN 83-900155-0-1. (пол.)
• Rzempołuch A. Przewodnik po zabytkach sztuki dawnych Prus Wschodnich. — Olsztyn : Agencja Wydawnicza «Remix», 1992. — S. 29—33. — ISBN 83-900155-1-X. (пол.)