Базиліка святого Петра в золотому небі

Базиліка святого Петра в золотому небі Basilica di San Pietro in Ciel d’Oro
базиліка святого Петра в золотому небі, головний фасад
45°11′29″ пн. ш. 9°09′18″ сх. д. / 45.191277777778° пн. ш. 9.1549444444444° сх. д. / 45.191277777778; 9.1549444444444
Країна	Італія
Місто	Павія, Ломбардія, Італія
Конфесія	католицизм
Тип	мала базиліка former cathedrald destroyed monasteryd базиліка церква[1] і архітектурний ансамбль[1]
Тип будівлі	церква
Матеріал	цегла
Стиль	романський стиль
Автор проєкту	невідомий архітектор
Засновник	король Луітпранд
Дата заснування	8 століття
Початок будівництва	6 ст.
Побудовано	.
Основні дати: 6 століття, 12 ст. (висвячена 1132 р.), відновлена у 19 ст.
Будівлі: церква, скульптурний декор, крипта, надгробок Боеція та рака з мощами св. Августина
Стан	задовільний
Базиліка святого Петра в золотому небі Базиліка святого Петра в золотому небі (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Базиліка святого Петра в золотому небі (італ. Basilica di San Pietro in Ciel d’Oro) — храм романської доби у місті Павія, що був катедральним собором міста і орденською церквою. Відновлений у 19 столітті.

Первісна церква на цьому місці відома з 604 року. На початку 720-х років її перебудували за наказом короля Луітпранда, а по смерті короля його тут і поховали. З його діяльністю також пов'язують перевезення у храм мощей св. Августина, тобто церква виконувала функцію катедрального собору.

1327 року у зв'язку з проектом будівництва нового катедрального собору церкву передали ордену оо. августинців. 1632 року ченці замовили для мощей святого нову раку, виконану в готичному стилі. Раку вважають шедевром доби італійської готики.

1700 року августинці були вимушені покинути храм і вивезли з собою раку з мощами св. Августина. Храм почав занепадати.

На початок 19 т. храм стояв пусткою. Під час військового захоплення Ломбардії армією Наполеона Бонапарта церква св. Петра використовувалась як військовий склад.

Життя у старовину церкву вирішив повернути місцевий кардинал лише наприкінці 19 століття. Церкву відремонтували. Під церквою створили крипту, тобто вона пізня. Головне — над вівтарем у абсиді створили наново мозаїку з Христом на троні, янголами і св. Петром та святими на золотому тлі, що повернуло до життя і назву церкви.

• 
  Головна нава від вівтаря на вхід
• 
  Аркада бічної нави
• 
  Вхід до крити під храмом
• 
  Епітафія короля Луітпранда

• Романське мистецтво
• Романська архітектура

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка святого Петра в золотому небі

• https://archive.org/details/sulleoperedirest00bram (Видання по церкву у Павії 1886 року)
• http://www.agostiniani.it/comunita-agostiniane-provincia/basilica-san-pietro-in-ciel-doro/ [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Shanon Dale, 2001. «A house divided: San Pietro in Ciel d'Oro in Pavia and the politics of Pope John XXII», in JMH 27, p. 55
• Harold Samuel Stone, 2002. St. Augustine's Bones: A Microhistory (Studies in Print Culture and the History of the Book) (Amherst: University of Massachusetts Press) 2002.

1. ↑ ^{а б} SIRBeC
   d:Track:Q111178821