Базове репродукційне число

Базове репродукційне число (R₀) — середня кількість осіб, що безпосередньо інфікуються хворим упродовж усього заразного періоду хвороби за умови потрапляння хворого до повністю незараженої популяції.

Користь цього показника полягає у змозі визначити можливість поширення інфекційної хвороби серед популяції. Історичні витоки базового репродукційного числа відносяться до праць Альфреда Лотки, Рональда Росса й інших, але його перше сучасне застосування в епідеміології 1952 року здійснив Джордж Макдональд, який побудував популяційні моделі поширення малярії.

Якщо

R₀ < 1

то інфекція згасне в довгостроковому періоді. Але якщо

R₀ > 1

то інфекція зможе поширитись серед популяції^[7].

Загалом, що більшим є значення R₀, то складнішим стає контролювання епідемії. Для простих моделей і вакцини зі 100 % ефективністю, пропорція популяції, яку необхідно вакцинувати для запобігання сталому поширенню інфекції розраховується як 1 − 1/R₀. На базове репродукційне число впливає низка чинників, як-от тривалість заразності^[en] уражених хворобою індивідів, заразливість інфекційного організму, а також кількість сприйнятливих осіб у популяції, з якими є контакт в уражених індивідів.

Якщо індивід в заразному періоді хвороби здійснює β контактів за одиницю часу, продукуючи нові інфікування з середнім заразним періодом 1/γ, тоді базове репродукційне число розраховується так:

R₀ = β/γ

В кінофільмі-трилері про вигадану медичну катастрофу «Зараза» (2011) розрахунки R₀ наводяться для відображення прогресування фатальної вірусної інфекції від окремих випадків до повномасштабної пандемії.

В телесеріалі «Мандрівники» розрахунки R₀ використовуються для інформування групи про прогресування вірусної інфекції з різних джерел під час пандемії.

• Епідеміологічний метод^[en]
• Епідеміологічний перехід^[en]
• Епідемічна модель
• Е-епідеміологія^[en]
• Сила інфекції
• Epi Info^[en]

• Jones, James Holland. Notes on R₀ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2020. Процитовано 6 листопада 2018.