Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович

Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович
Народився	1876[1]  Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	25 серпня 1942(1942-08-25) або 1943[1]  Архангельська область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	педагог, письменник, мовознавець
Знання мов	кримськотатарська

Яг'я Наджи Сулейманович Байбуртли (1876, Бахчисарай, Таврійська губернія — 25 серпня 1942, Архангельська область) — кримськотатарський письменник, лінгвіст, педагог. Автор підручника кримськотатарської мови^[2]. Репресований у 1937 році. Посмертно реабілітований у 1957 році.

Народився в 1876 році у Бахчисараї в родині торговця^[3]. Батько володів бакалійною крамницею (помер у 1911 році). Мати померла в 1923 році. Сестри — Еміне і Сехар. Брат — Амет Мідат, розстріляний червоноармійцями в 1918 році за участь у курултаївському русі^[4].

Закінчив медресе «Султаніє» у Стамбулі (1892—1897). Вивчав російську мову і літературу у комерційному училищі в Одесі. Закінчив Сімферопольську татарську вчительську школу. Був співробітником газети «Терджиман» (1898—1901), де працював коректором під керівництвом Ісмаїла Гаспринського^[3]. У 1901 році за пропозицією Гаспринського став учителем у новометодній школі в Алупці, яку очолював Асан Айвазов. У 1908 році став учителем земської школи в Бахчисараї^[4][5].

Пізніше, до 1914 року працював учителем у селі Лімени Ялтинського повіту. Супроводжував сходознавця Олександра Самойловича в його поїздках по Криму, готував для нього зразки народної словесності^[6]. З 1914 по 1917 роки працював у Бахчисарайській земській школі. Серед його учнів були письменник Шаміль Алядін і лінгвіст Усеїн Куркчі^[4].

У 1917 році обраний у Курултай від робітників і вчителів Сімферополя. Член парламентської комісії Курултаю з обліку збитків, нанесених більшовиками у 1918 році^[4].

З 1921 по 1923 рік — голова правління кооперативу «Берекет». У 1927—1928 роках його позбавляють права займатися педагогічною діяльністю, однак потім повертають йому таке право. За радянських часів опублікував у журналі «Ілері» статтю «Минуле і сьогодення татарської молоді». Є автором перекладів на кримськотатарську мову низки творів світової літератури. Разом з І. Аккі та Шевкі Бекторе займався розробкою полегшеної версії арабського алфавіту для кримськотатарської мови. Брав участь у першому Всесоюзному учительському з'їзді в Москві (1925)^[3]. Публікувався у журналах «Йилдиз», «Емель», «Kalgay» і «Янъы Чолпан» («Нова Венера»)^[7][8]. Автор підручника кримськотатарської мови, п'єс «Жертва революції або татарська дівчина», «Бідна Айше», «Юсуфчик» і повісті «Старе медресе»^[2][4][9].

Працював у Бахчисарайському педагогічному технікумі. У 1935 році звільнився з роботи через навчання в Туреччині. Пізніше викладав рідну мову і математику на курсах по ліквідації неписьменності в Бахчисараї. У Бахчисараї проживав у будинку № 28 на вулиці Міліцейській^[4].

У 1937 році Бекірова звинуватили за 58-й статтею за участь у націоналістичній групі Османа Акчокракли^[10]. 17 лютого його заарештовано, а 14 серпня 1938 року — засуджено трійкою НКВС до 10 років виправно-трудових таборів^[3][4].

Помер 25 серпня 1942 року в Архангельській області. Рішенням військового трибуналу Одеського військового округу Особливої наради від 27 серпня 1957 року справа щодо Байбуртли була скасована та визнана необґрунтованою за відсутністю складу злочину^[4].

Дружина — Магі. Доньки — Хілял та Ніяр, син — Мансур^[4].

• Еліфба [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.]. Сімферополь, 1913 рік.
• Буквар. Бахчисарай, 1913 (3-є вид.: Бахчисарай, 1916 рік).
• Новий метод навчання у татар // Яни Чолпан. 1923. № 2. с. 8-12.

• Бібліографічний словник сходознавців — жертв політичного терору в радянський період 1917—1991 рр. [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.] «Люди і долі» [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.]

• Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович в ЕСУ [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.]