Бакало Олекса Олександрович
Оле́кса Олекса́ндрович Бакало (*11 лютого 1895, Гульськ — †після 10 червня 1922) — військовий і громадський діяч; сотник Армії УНР. Голова комісії з українізації при штабі 12-ї армії. Комендант міста Кам'янець-Подільський(1920). Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у XX столітті.[1] Нагороджений Хрестом Симона Петлюри. БіографіяНародився в сім'ї Олександра Дмитровича Бакала та Федори Кіндратівни Дмитренко. Батько помер 1898 року, а мати — 1910-го. Закінчив Лубенську вчительську семінарію (1915) та 1-шу Костянтинівську військову школу (Київ, 1916). Служив прапорщиком 18-го Сибірського стрілецького полку (1916 — липень 1917). Іспит зрілості склав у 6-й Київській гімназії (1918). Того ж року вступив до Київського університету Святого Володимира. 10 червня 1922 року у «Cuniculum vitae» писав:
Очевидно, дістав відмову. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia