Балка Липова (Донецька область)

Балка Липова - система балок басейну річки Казенний Торець загальною протяжністю 11,5 км на території Покровського району Донецької області. Струмки Липової балки є лівими притоками Казенного Торця. Липа уздовж балки у великій кількості не росте - балка традиційно засаджена акацією та лохом вузьколистим (маслинкою)^[1].

Села по Липовій балці: Сухецьке (правий схил, Покровський район), Суворове (лівий схил, Добропільський район), Федорівка (обидва схили, Покровський район). Ліквідовані населені пункти: Липова Балка (XIX сторіччя), Убєжище (XIX сторіччя, приєднане до Суворового), Нейдорф (ХХ сторіччя, виселений імовірно в Сухецьке), Зразковий (приєднаний до Луначарського, - сучасної Федорівки), Григоріївка (XIX сторіччя, виселки з села Григоріївка, сучасне Разіне)^[2][3][4][5].

Очисних споруд, а також великих збросів шахтних вод уздовж балки немає.

Штучні водойми: Сухецький ставок (біля села Сухецьке), Суворовський ставок (біла села Суворове), дрібні запруди в межах села Федорівка. Крупні ставки не пересихають за рахунок природних родників по схилах балки. Водотеча по Липовій балці влітку повністю не пересихає^[2].

Від Сухецького ставку майже до гирла Липова балка є досить глибокою. Історична назва балки — Липовий буєрак. В районі Федорівки по балці виходять на поверхню породи кам'яновугільної формації. Тут в кустарний спосіб розробляли піщаник і кам'яне вугілля. Наявність останнього тут задокументована І.Бригонцовим у 1795 році, а виходи вугільних пластів на поверхню у вигляді "сажі" можна знайти й досі (2017 рік). Протягом першої половини — середини XIX століття тут було досконально досліджені інші породи кам'яновугільної формацією. Найбільш відомим видобувним підприємством в районі сучасної Федорівки був кам'яновугільний Григоріївський рудник (за назвою найближчого на початок ХХ століття населеного пункту від Липової балки - село Разіне) генерал-майора В.С.Токайшвілі (див.: Шахти Федорівки)^[3][6][7].

1. ↑ Карта Генштаба. Квадрат М-37-123 Доброполье // Старинные карты. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. [Архівовано 2020-11-11 у Wayback Machine.]
2. ↑ ^{а б} Джерела (с. Сухецьке) 15.08.2017 (HD) | Телекомпания "Орбита". Архів оригіналу за 12 грудня 2017.
3. ↑ ^{а б} Джерела (с. Федорівка (Луначарського) 29.08.2017 (HD) | Телекомпания "Орбита". Архів оригіналу за 14 грудня 2017.
4. ↑ И.Вильсон (1859). Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года. СПб.
5. ↑ В.Ф.Дизендорф. Немецкие населенные пункты в СССР до 1941 г.: География и население. Справочник. Сост. В.Ф.Дизендорф. 2-е переработанное Интернет-издание. - 2011. Архів оригіналу за 12 грудня 2017.
6. ↑ Луковенко, С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. (рос.). Красноармейск.
7. ↑ Правление акционерного общества каменноугольных копей «Григорьевка-Гришино» // Государственный архив Донецкой области, фонд № 184, опись № 1, дело № 1 (рос.).