Бально-ла-Гранж

Бально-ла-Гранж; Balnot-la-Grange
Країна	Франція
Регіон	Гранд-Ест
Департамент	Об
Округ	Труа
Кантон	Шаурс
Код INSEE	10028
Поштові індекси	10210
Координати	47°59′12″ пн. ш. 4°11′54″ сх. д.H G O
Площа	20,11 км²
Населення	115 (01.01.2021)
Густота	5,72 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Patrice Nosley; 2020-2026

Бально́-ла-Гранж, Бально-ла-Ґранж (фр. Balnot-la-Grange) — муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, департамент Об. Населення — 115 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 170 км на південний схід від Парижа, 110 км на південь від Шалон-ан-Шампань, 36 км на південь від Труа.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Шампань-Арденни. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест^[3].

У галло-римські часи три римські дороги йшли з Верто (Vertillum, важливий центр на південь від Кот-д'Ор) на північ. Один з цих шляхів проходив через Шорс через Бально-ла-Гранж. До 16 століття в Бально була лише комора, тобто ферма, що належала абатству Квінсі. Коли абатство не змогло відновити цю зруйновану комору, воно вирішило розділити землю і, згідно з угодою 1518 року, зробило подарунок кожному, хто бажав там оселитися. Пожертва складалася з арпенту на будівництво будинку і господарських будівель через ценз на житло, роялті на камін і право на обробку землі. Нові мешканці отримали право користуватися лісом і ставком, що належали абатству, і, крім того, заслужити звільнення від кріпацтва. Було обумовлено, що люди не можуть збиратися без дозволу настоятеля.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

88

16

12

24

28

8

0

Жінки

84

20

0

24

20

16

4

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
0	85 +	4
4	80-84	12
0	75-79	0
4	70-74	0
0	65-69	4
0	60-64	0
16	55-59	4
8	50-54	12
4	45-49	4
4	40-44	0
16	35-39	16
4	30-34	8
0	25-29	0
8	20-24	0
4	15-20	0
8	10-14	4
4	5-9	8
4	0-4	8

Економіка

2010 року серед 86 осіб працездатного віку (15—64 років) 64 були активними, 22 — неактивними (показник активності 74,4%, у 1999 році було 71,0%). З 64 активних мешканців працювали 62 особи (35 чоловіків та 27 жінок), безробітними було 2 (0 чоловіків та 2 жінки). Серед 22 неактивних 4 особи були учнями чи студентами, 12 — пенсіонерами, 6 були неактивними з інших причин^[5].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 64 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 139,0 особи, медіана доходів виносила 17 876 євро на одного особоспоживача^[6]

Сусідні муніципалітети

Мезон-ле-Шаурс	Парг	Баньє-ла-Фосс
Шеле	Пн
	Зх Бально-ла-Гранж Сх
	Пд
Етурві	Вільє-ле-Буа Артонне Йонна	Бражелонь-Бовуар

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Об

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.