Балясніков Олексій Іванович

Олексій Іванович Балясніков
рос. Алексей Иванович Балясников
Народження	4 лютого 1920(1920-02-04) Новиково, (зараз Тамбовська область)
Смерть	4 березня 1986(1986-03-04) (66 років) Київ
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Освіта	Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова
Роки служби	1939—1945
Партія	КПРС
Звання	Капітан авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	(№ 7315)
Балясніков Олексій Іванович у Вікісховищі

Балясніков Олексій Іванович (рос. Алексей Иванович Балясников; 4 лютого 1920, Новиково — 4 березня 1986, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 181-го гвардійського винищувального авіаційного полку 15-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 10-го винищувального авіаційного корпусу 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту, гвардії капітан.

Народився 4 лютого 1920 року в селі Новиково (зараз Староюр'євський район, Тамбовська область в селянській родині. Член КПРС з 1951 року. Росіянин. Закінчив неповну середню школу і фабрично-заводське училище річковиків. Працював кермовим пасажирського теплохода Московського річкового пароплавства.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У тому ж році закінчив 2-у Борисоглібську Червонопрапорну військову авіаційну школу льотчиків імені В. П. Чкалова. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на 4-му Українському фронті.

До жовтня 1944 року гвардії капітан А. І. Балясніков здійснив 580 бойових вильотів. Провів 145 повітряних боїв, в яких збив 16 літаків противника особисто і п'ять у складі групи, знищив вісім аеростатів-коригувальників.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії капітану Олексію Івановичу Баляснікову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7315).

До кінця війни один з найкращих розвідників винищувальної авіації гвардії капітан О. І. Балясніков здійснив 620 бойових вильотів (з них 507 — на розвідку), провів 148 повітряних боїв, в яких збив 28 літаків противника особисто і 8 в групі з товаришами. Війну закінчив у Празі. З грудня 1945 року О. І. Балясніков — в запасі. Працював льотчиком у системі гідрометеослужби в Цивільному повітряному флоті. Потім був заступником директора Малинського лісотехнічного технікуму Житомирської області. Останні роки жив у Києві. Помер 4 березня 1986 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

• Бойков П. М. На главных направлениях. — М.: Воениздат, 1984 (рос.)
• Герои огненных лет. Книга 2. М.: Московский рабочий, 1976 (рос.)
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.)
• Ягодинский Е. А. Золотые Звёзды речников. Выпуск 4. М., 1981 (рос.)