Бандера Олександр Андрійович

Олександр Андрійович Бандера
Олександр Андрійович Бандера;
Загальна інформація
Народження	25 березня 1911; с. Старий Угринів, нині Калуський район, Івано-Франківська область
Смерть	23 липня 1942; концтабір Аушвіц, м. Освенцим, Польща
Alma Mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Псевдо	51020
Військова служба

Олекса́ндр Андрі́йович Банде́ра (25 березня 1911(19110325), с. Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області — 23 липня 1942, м. Освенцим, Польща) — український політик, діяч ОУН від 1933. Син Андрія Бандери, брат Степана Бандери, Василя Бандери та Богдана Бандери.

Жертва нацистського терору.

Життєпис

Народився 25 березня 1911 року в с. Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області, Україна.

Член 2-го пластового куреня УСП Загін «Червона Калина».

Закінчив Стрийську гімназію і агрономічний факультет Львівської політехніки.

У травні-вересні 1919 перебував на Тернопільщині (зокрема, з батьком у Бучачі, Ягільниці^[1]).

За рішенням ОУН 1933 виїхав до Італії, де, за сприяння професора Євгена Онацького ^[2], навчавсь у Римській вищій школі економічно-політичних наук, захистив докторську дисертацію. Працював у Римській станиці ОУН. Одружився з італійкою Марією Д’аміно, близькою родичкою міністра закордонних справ Галеаццо Чіано – зятя Беніто Муссоліні^[3].

Після проголошення Акту відновлення Української держави приїхав на Львівщину. Наприкінці 1941 року гестапо заарештувало Олексу і ув’язнило в тюрмі у Львові. Пізніше перевезли в Монтелюпіх в Кракові.

Від 22 липня 1942 ув'язнений у концтаборі Освєнцім (№ 51020); там його закатували — загинув від рук польських наглядачів-фольксдойчерів 23 липня 1942 року.^[4]^[5] (За іншою версією загинув 10 серпня 1942 року).^[6]

Тіло спалили у крематорії.

Див. також

Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА

Примітки

↑ Богдан Мельничук. Бандера Андрій Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 73. — ISBN 966-528-197-6.
↑ Із когорти видатних українців із історичної Чернігівщини: Євген Онацький.— Український інститут національної пам’яті. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
↑ Черкаська, Ганна (25 липня 2015). Олександр Бандера. UAHistory (укр.). Процитовано 24 березня 2025.
↑ Брати і сестри Степана Бандери: "Аушвіц" і ГУЛАГ були для них розплатою за любов до України
↑ Історія брата Бандери, якого закатували в Аушвіці
↑ Бандера Олександр, член ОУН

Література

Дем'ян Г. Бандера Олександер // Визвольний шлях. — 2002. — Кн. 10. — С. 49—50.
Дем'ян Г. Матеріяли до Енциклопедії «ОУН і УПА» // Визвольний шлях. — 2002. — Кн. 10.
Мельничук Б. Бандера Олександр Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 74. — ISBN 966-528-197-6.
Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С. 4.