Бандерольний талер
Бандерольний талер (нім. Banderolentaler) — позначення різновиду рейхсталера 1662 і 1663, викарбуваного за правління імператора Священної Римської імперії, короля Угорщини та Богемії Леопольда I на монетному дворі Кремниці[1]. Своєю назвою монета зобов'язана характерному оформленню кругових написів на аверсі та реверсі. Вони розташовані на стрічці, що зовні нагадує бандероль (паперову стрічку для пакування поштових відправлень)[1]. На аверсі вміщено профіль монарха в лавровому вінку. На реверсі — двоголовий орел з мечем і скіпетром у пазурах, на його грудях — гербовий щит в орденському ланцюзі[2]. За своєю суттю бандерольні талери були рейхсталерами, які згідно з аугсбурзьким монетним статутом мали мати 1⁄9 кельнської марки чистого срібла[3]. Це відповідало 29,23 г срібла 889 проби, або 25,98 г чистого срібла[4]. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia